Українські відходи течуть в Росію
13 січня 2011 р.
У прикордонній з Росією Луганській області незалежні екологи, та й представники офіційних контрольних органів, фіксують перевищення граничних норм у кілька разів по різних небезпечних для життя речовинах. Зокрема йдеться про фенол, аміак, азот і марганець. У Лисичанську, Рубіжному, Сєверодонецьку , де працюють 8 хімічних підприємств у 2-3 рази вища смертність серед населення у порівнянні із середнім рівнем на Луганщині.
Два села, що у санітарній зоні Лисичанського нафтоперегінного заводу, вже давно потребують відселення. “Люди у цій місцевості взагалі не можуть пити воду, у ній навіть не можна митися”, – констатує Сергій Шапаренко, регіональний представник фонду “Blaksmith Institute”, що веде глобальну інвентаризацію забруднених територій по всьому світу. Нині фонд вивчає можливість фінансування дослідження змісту відходів, що накопичилися в Рубіжному, а також можливість придбання для місцевих жителів вкрай необхідного за нинішньої екологічної ситуації озонатора для води.
Хімічна промисловість Луганщини – глухий кут для України
За офіційними даними, у Рубіжному вп’ятеро перевищено граничні норми з вмісту фенолу. Ця речовина у малих дозах є отрутою для печінки, у великих – блокує дихальну та кровоносну системи, пояснює Шапаренко. Фенолова пляма, за його словами, наближається до водозабору Рубіжного. “Отруйні відходи з Лисичанська, Сєверодонецька та Рубіжного осідають на дні Сіверського Донця ще до кордону с Росією”, – ділиться результатами досліджень еколог. За офіційними даними, річка відносить у Росію, наприклад, ще марганець, який викликає різні психічні захворювання.
Виходячи з тієї екологічної ситуації, що складається через хімічні виробництва на Луганщині, Україна опинилася фактично у “глухому куті”, каже Шапаренко. Аби виконати усі екологічні норми та розчистити території, наголошує еколог, треба зупиняти ці виробництва, що матиме наслідки для всієї економіку України.
Автор: Олександра Індюхова
Редактор: Леся Юрченко