Українці на Зеленому тижні

Для звичайного відвідувача “Зелений тиждень” – видовищне шоу та рай гурмана. Гостинні господарі стендів пропонують скуштувати смакоти з усіх куточків світу. Щоправда задоволення це не з дешевих. Підраховано, що минулого року кожен відвідувач витратив на виставці в середньому 130 євро.

Для підприємців “Зелений тиждень” – це ярмарка контаків. Цього року в Берліні зібралися представники з 53 країн – показати свою продукцію, подивитися на конкурентів та знайти партнерів.

Країною-партнером на цьогорічному “Зеленому тижні” є Росія. Російські підприємці розмістилися у величезному павільйоні, де свої досягнення у сфері харчової промисловості, сільського господарства та садівництва демонстрували окремі області.

Особливою популярністю користувався у відвідувачів так званий “селянський двір” (звук). Там по величезному пісчаному манежу бігали коні, мукали корови, свиня вигодовувала понад десяток маленьких світло-рожевих поросяток. А от “пернатих експонтаів” на “Зеленому тижні” майже не було – через те, що відвідувачі бояться пташиного грипу.

Україна на “Зеленому тижні” розмістилася у власному павільйоні. У ньому відвідувачів зустрічали українськими піснями та танцями, а поряд з обплетеним тином шинком стояв величезний, прикрашений випеченими птахами та квітами коровай. Під солом”яним дахом господарі запрошували причаститися українськими варениками, свіжоспеченим шашликом та наваристим борщем. Говорить Виконуючий обов’язки міністра аграрної політики України Олександр Баранівський:

Широке відвідування нашого павільйону сьогодні учасниками виставки з різних країн говорить про те, що Україна знана, її шанують, шанують нашу кухню, нашу продукцію і це дуже добре. І наша основна ціль сьогодні – максимально освоювати ринки Європи.

Міністр сільського господарства Німеччини Горст Зеехофер скуштував українського коньяку та шампанскього, подивувався величезному короваю та запевнив журналістів, що співпраця Євросоюзу та України розвиватиметься швидкими темпами.

Нам потрібно робити кроки назустріч. Я думаю, ми на гарному шляху. Це показує, з якою сердечністю ми тут зустрічаємося. Ми швидко розвинемо нашу співпрацю, ви побачите. Подивіться на інші країни, на Росію наприклад. Росія починала дуже скромно, а тепер це найбільший учасник виставки.

Утім в.о. міністра аграрної політики України Олександр Баранівський попереджає – вихід на європейський аграрний ринок має свої небезпеки, проти яких українська держава має вжити заходи. Йдеться передусім про те, що Європейський Союз дуже щедро дотує свій аграрний сектор. Наприклад, за словами міністра, кожен французький фермер на один гектар вирощеної пшениці отримує 360 євро державної дотації, а за кожну тонну проданого зерна додатково отримує 63 євро експортної субсидії. Тому французький фермер може дозволити продавати зерно по набагато нижчим цінам, аніж це можуть робити українські селяни. Говорить Олександр Баранівський.

Ми сьогодні без дотації – і досить непогану конкуренцію складаємо європейським країнам. Тим більше в цьому році прийнятий бюджет, де держава, враховуючи,що в Європі велиці дотації, то Верховною радою це враховано і дотація буде збільшена в цьому році. А це означає, що ми станемо більш конкурентноспроможними. Ми повинні рівень дотації нашого виробництва підняти до рівня Європи. Якщо ми цього не зробимо – то їхня продукція, маючи таку високу дотацію, зможуть просто задавати наших виробників. Тобто тут ми повнні чітко відслідковувати ці моменти.

Конкурентноспроможність Україні допоможуть втримати також нарощування та модернізація процесу виробництва. А з деякими іншими факторами, які допоможуть встояти на європейському аграрному ринку, Україні пощастило – це природні ресурси, географічне положення і передусім працьовиті люди.

Наталія Фібріг