Урядова криза в Чехії - нова криза в ЄС?
25 березня 2009 р.
Найбільше переживають у Євросоюзі за долю Лісабонської угоди, яка з наступного року мала б стати новим фундаментом спільноти.
Таке вже було
Хвилюватися не варто, бо в історії ЄС таке ставалося вже двічі, запевняють у Єврокомісії. “На моїй пам'яті під час датського головування 1993 року та італійського 1996-го уряди були відправлені у відставку", - пригадала речниця Єврокомісії Пія Аренкільде Гансен.
Не вперше, але небезпечно
Експерти ж зауважують, що в часи економічної кризи втратити уряд, який головував у ЄС, рівнозначно тому, щоб змусити Євросоюз просуватися далі «на автопілоті».
Окрім цього, в ЄС побоюються негативного впливу чеської урядової кризи на ратифікацію Лісабонської угоди, яка має стати новим основоположним документом ЄС. “Ми хочемо, щоб останні важкі кроки були зроблені, і Лісабонська угода почала діяти 2010 року. Вона нам потрібна, щоб було більше демократії, дієздатності й прозорості”, – переконує президент Європейського парламенту Ганс-Герд Пьоттерінґ. «Лісабонська угода не повинна стати заручницею внутрішньополітичних проблем у Празі», - апелює сьогодні до чеського уряду і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
Чехія все ще ввагається
У Чехії важливу для ЄС угоду ще до кінця не ратифіковано. Її ще має схвалити Сенат – у пакеті з рішенням про розміщення на території держави частини американської системи протиракетної оборони. Чеські депутати дотримуються діаметрально протилежних думок з цього приводу. Тому Прага часто відкладала рішення з цього питання.
Нині ж, попри заспокійливі вислови чеських політиків, немає гарантії, що Чехія Лісабонську угоду ратифікує. Та й президент цієї країни Вацлав Клаус, який має поставити свій підпис під документом, відверто говорить, що є противником Лісабонської угоди.
Тетяна Карпенко
Редактор: Леся Юрченко