„Усе що Путін каже Ющенку розраховано на російських виборців”

Український президент Ющенко бачить себе захисником демократії. Саме цим він пояснив свій перший указ про розпуск парламенту. Його російський колега Путін вважає, що Україна розвивається в напрямку тиранії. Чи не означають такі слова початок „холодної війни” у відносинах між Києвом і Москвою? Запитання до Гайко Пляйнеса, експерта Центру досліджень Східної Європи при Бременському університеті.

Думаю, що ні. Якщо поглянути на останні заяви Путіна, то його полеміка спрямована не тільки проти України, а проти чи не будь-якої країни світу. Я думаю, що це, можливо, спроба набрати очки у російських дебатах, що починаються з наближенням парламентських і президентських виборів.

Росія раніше активно втручалася у виборчу кампанію в Україні. Особливо під час президентських виборів 2004 року. Чи буде втручання і тепер?

Я думаю, що росіяни зрозуміли: їхнє масштабне втручання не допоможе прем’єру Януковичу. Це не в їхніх інтересах. Янукович це теж зрозумів і замінив російських радників на американських. Тим більше, якщо поглянути на опитування, Януковичу немає чого боятися, він переможе.

Виборча кампанія 2006 року збіглася в часі з підвищенням цін на російський газ для України. Чи може ситуація повторитися тепер, адже російський посол у Києві вже натякнув на можливі зміни?

Тепер інша ситуація. Перед виборами 2006 року в Україні були при владі „помаранчеві”. Тоді було ясно: якщо станеться щось погане, вони нестимуть відповідальність. Сьогодні при владі Янукович. І якщо росіяни піднімуть ціни на газ, українцям буде ясно, що і він не може від цього захистити. Я думаю, що підвищення цін не буде.

Ще одне актуальне питання в українсько-російських відносинах – це заборона на в’їзд в Україну російським політикам і експертам. Кілька російських діячів отримали статус персон нон-грата, бо вони, на думку Києва, втручалися у внутрішні справи країни. Росія днями не пустила до себе радника Ющенка. Як можна вирішити цей конфлікт?

Я б не став перебільшувати цю проблему. Вона існує в тому числі у відносинах між Німеччиною та Росією. Думаю, що тут ідеться про розуміння Росією своєї ролі в міжнародній політиці та нездатності реагувати на критику. Росія зараз дуже роздратована не тільки по відношенню до України, а й до Заходу. Поки таке ставлення не зміниться, проблема залишатиметься.

Як, на Вашу думку, має поводити себе президент Ющенко на зустрічі з Путіним у Санкт-Петербурзі, щоб хоч якось зняти це напруження?

Якщо бути реалістом, то це неможливо. Російське керівництво зараз не готове йти на компроміси, тим більше з Ющенком. Починається виборча кампанія, і якісь зрушення можливі тільки коли ситуація проясниться, тобто коли в Україні буде новий уряд, а в Росії новий парламент і президент. До того великих рішень ухвалено не буде.

Ви знову згадали вибори в Росії. Чи Ви вважаєте, що в Росії через них не буде часу активно займатися ще й українськими питаннями, втручатися?

Думаю, що це не питання часу, а питання інтересів. У часи виборів головна публіка – це власний народ. Все що російські лідери і сам Путін зараз говорять, вони говорять не Ющенку, а в першу чергу своїм виборцям та групам, з якими у них спільні інтереси.

На Заході лідерів, час правління яких закінчується і вплив яких зменшується, називають „кривенькими качечками”. Путіну залишилось менше року керувати Росією, його теж можна так назвати?

Він намагається цього уникнути і йому це досі вдається. Адже більшість оглядачів і російське населення вважають, що саме він вирішує, хто буде наступним президентом, а дехто навіть вірить, що він ним залишиться. Поки він має цей вплив, Путін не є „кривенькою качечкою”.

З Гайко Пляйнесом говорив Роман Гончаренко.