У Берліні відкрилася перша в Німеччині ліберальна мечеть

Мечеть Ібн-Рушд-Ґете має стати місцем зустрічі сучасних мусульман ліберальних поглядів. Ініціаторкою її відкриття стала адвокатка, яка приїхала до ФРН із Туреччини в шестирічному віці.

Мечеть Ібн-Рушд-Ґете відчинила свої двері у п'ятницю, 16 червня, на четвертому поверсі євангельської церкви святого Йоганнеса в берлінському районі Моабіт. У її назві - імена арабського ісламського вченого, лікаря та філософа Ібн Рушда, також відомого як Аверроес (1126-1198), а також німецького письменника й мислителя Йоганна Вольфґанґа фон Ґете (1749-1832). Чоловіки та жінки разом молитимуться і проповідуватимуть тут, а Коран трактуватимуть з "історико-критичної" позиції. Мечеть буде відкрита для всіх, за одним лише винятком, розповіла авторка ініціативи Сейран Атеш (Seyran Ateş) виданню Der Spiegel: "У нікабі або паранджі до нашої мечеті ніхто не зайде!" Зрештою, за її словами, традиція повністю закривати обличчя жінки не має нічого спільного з релігією, а є радше політичною заявою.

Засновниця мечеті Сейран Атеш

Сама Сейран Атеш на політичні заяви теж не скупиться. Якраз до відкриття мечеті вона презентує свою нову книжку під назвою "Салям, пані імам". У ній віруюча мусульманка Атеш обурюється фундаменталістським тенденціям в ісламі. У Німеччині переважає турецький державний іслам, зауважує вона. Велика частина імамів, за її словами, мають проблеми з темами свободи віросповідання, рівноправ'я чоловіків та жінок і прав гомосексуалів. Вони проповідують "позавчорашній" іслам, додає вона, і як наслідок - ліберальні мусульмани Німеччини відчувають себе безпритульними.

Поборниця сучасного ісламу

Сейран Атеш нині завершує отримувати освіту імама. "Довгий час я лише мріяла про те, щоби ліберальні мусульмани об'єднались заради сповідування ісламу, який чітко схвалював би демократію і рівноправну спільноту віруючих, - написала вона в газетній статті. - Я довго чекала на те, щоби люди, які краще, ніж я, обізнані з Кораном, відкрили подібну мечеть. Іноді в мене складалося враження, що я "чекаю на Годо". Зрештою, я вирішила самотужки реалізувати свій задум".

Вирішивши заснувати ліберальну мечеть, Сейран Атеш заявила про себе як про "поборницю сучасного ісламу", вважає Фабіан Віттрек, професор релігії та політики університету Мюнстера. Про це, зокрема, свідчить її відмежування від консервативних ісламських об'єднань, додає Віттрек в інтерв'ю DW.

І дійсно, Атеш різко критикує великі мусульманські об'єднання: на думку юристки, іслам необхідно терміново модернізувати. Дедалі більше мусульман і мусульманок потребують вільнішого ісламу, який заохочує до діалогу з іншими релігіями, розповіла 54-річна жінка виданню Die Zeit. Однак такого ісламу в Європі ніде немає, додає вона. "Існують лише консервативні спільноти, які не допускають критики та сумнівів", - зазначає Атеш.

Обкладинка книжки Атеш "Салям, пані імам"

Критика та погрози

За ліберальне трактування ісламу Сейран Атеш роками піддається критиці та отримує погрози. У віці шести років вона приїхала з Туреччини до Німеччини. Свою юридичну освіту в Берліні Атеш оплатила, працюючи в юридичній консультації для жінок із Туреччини.

Із 1997 року Сейран Атеш працює адвокаткою, яка бореться проти домашнього насильства і примусових шлюбів. Атеш є авторкою кількох книжок, серед яких - "Мультикультурна помилка" (2007), у якій вона покладає відповідальність на "фанатів мультикультуралізму" і їхню "перевдягнену в толерантність байдужість до іммігрантів" за "жахливе співіснування культур". Вже тоді вона критикувала те, що представники консервативних мусульманських спільнот не дбали про успішну інтеграцію іммігрантів.

Після ісламістських нападів у Манчестері та Лондоні Атеш почала вимагати від мусульман "зробити більше для протистояння екстремізму в ісламі". "Мовчазна більшість мусульман має нарешті понести відповідальність і щось протиставити, - сказала вона берлінському виданню Berliner Tageszeitung. - Боюся, що сьогодні кожен мусульманин і кожна мусульманка мають запитати себе: що ти робиш, щоб завадити зловживанню і дискредитації твоєї релігії?" Відповісти на це запитання, за її словами, важко через велике відчуття безсилля. "У мечеті Ібн-Рушд-Ґете ми всі хочемо знайти відповідь", - додає Атеш.

Now live
02:56 хв
Політика й суспільство | 27.04.2017

Примусові дитячі шлюби: доля однієї курдської дівчини в Ні...

Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?

Велика різноманітність

Відмінності в деяких елементах традиційного мусульманського жіночого одягу часом здаються незначними. Не дивно, що багато хто нерідко плутає нікаб з паранджею або чадрою. Крім того, жінки часто носять різні елементи одягу в поєднанні, що тільки посилює плутанину. Чим відрізняються традиційні головні убори й елементи одягу мусульманок - у галереї DW.

Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?

Шейла

Довгий прямокутний шарф, який вільно обертають навколо голови і кладуть на плечі. Шейли бувають різних кольорів. Такий варіант головного убору найбільш розповсюджений у країнах Персидської затоки.

Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?

Хіджаб

У більш широкому розумінні хіджаб - це будь-який одяг, який відповідає нормам шаріату. Однак у західних країнах хіджабом називають традиційну жіночу мусульманську хустку, яка повністю закриває волосся, вуха та шию і в більшості випадків злегка вкриває плечі. Обличчя при цьому залишається відкритим.

Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?

Хіджаб аміра

Цей головний убір складається із двох частин. Одна з них щільно облягає голову на зразок шапочки, інша - це шарф у формі рукава, який вдягають зверху, щоб закрити плечі. Саме слово "аміра" перекладається з арабської як "принцеса".

Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?

Хімар

Накидка з прорізом для обличчя, яка закриває волосся, вуха і плечі та доходить до талії. Хімар поширений на Близькому Сході і в Туреччині.

Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?

Чадра

Довге покривало, що закриває усе тіло з голови до п'ят. Чадра ніяк не кріпиться до одягу і не має застібок, жінка зазвичай сама притримує її руками. Чадра обличчя не закриває, але за бажання жінка може зробити це краєм покривала. Її часто носять у поєднанні з нікабом. Поширена в Ірані.

Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?

Нікаб

Головний убір чорного кольору, який повністю закриває обличчя та волосся, залишаючи лише проріз для очей. Нікаб поєднують з іншими видами традиційного мусульманського одягу, наприклад, з абаєю - довгою сукнею з рукавами і без паска. Найчастіше нікаб носять у країнах Персидської затоки, Ємені і Пакистані.

Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?

Паранджа

Довге покривало, яке повністю вкриває тіло та обличчя. Проріз для очей в паранджі закритий щільною сіткою - чачваном. Цей вид одягу розповсюджений у Середній Азії та Афганістані.

Також за темою

Підпишіться на нас