У зближені із Заходом зацікавлені й східноукраїнські магнати

Європейські газети пишуть про візит до Росії прем”єр-міністра України Віктора Януковича та коментують падіння популярності „великої коаліції“ в Німеччині. Австрійське видання Der Standard так написало про першу закордонну поїздку нового глави українського уряду:

Те, що новий український прем”єр Віктор Янукович, який 2004-го року спровокував „помаранчеву революцію” фальсифікацією результатів голосування, відправився у свій перший закордонний візит до Росії, не слід відразу сприймати як зміну курсу. Також „помаранчевий” президент Віктор Ющенко після того, як обійняв посаду глави держави швиденько відвідав Росію. Обидва знають, що ціна на російський газ є ключовим питанням для української економіки. (...) Янукович та російське керівництво можуь легко знайти спільну мову. Але чи може Янукович й надалі розраховувати на особливі умови стосовно постачання енерегоносіїв, тут доводиться сумніватися. (...) Москва неодноразово чітко давала зрозуміти, що прагне підняти ціни на газ до світового рівня, додаючи при цьому дещо тихіше, і отримати доступ до національних газотранспортних мереж, - нагадує австрійська газета Der Standard.

„Візит Януковича до Росії – без результату” - так коментує поїздку глави українського уряду до Сочі швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung. Далі видання пише:

З інтересом слідкували за тим, чи зуміє український прем”єр, який вважається прихильно налаштованим до Росії, домогтися від Москви знижок на російський газ. Але крім дружнього прийому та обопільних запевнень Януковичу, судячи з усього, так і не вдалося досягти конкретних результатів. (...) Ще перед початком зустрічі російська сторона наголошувала, що ціна на газ залежатиме не від політиків в українському керівництві, а диктуватиметься ринком, звівши таким чином нанівець сподівання Києва на якісь особливі умови, - читаємо в швейцарській газеті Neue Zürcher Zeitung.

Німецька газета Süddeutsche Zeitung порушує тему майбутньої зовнішньої політики України:

Зараз мало що свідчить про те, що Янукович чинитиме опір курсу європейської інтеграції і передусім зближенню з ЄС, який відстоює президент Ющенко. Східноукраїнські промислові магнати, що стоять за прем”єром, шукають нових ринків та нових партнерів, оскільки вони хочуть позбутися залежності від Росії. Крім того, вони не довіряють Путіну. Адже вони теж уважно стежили за тим, як той повівся з окремими російськими олігархами. Але й сам Янукович, коли чотири роки тому вперше обійняв прем”єрську посаду, послідовно блокував російські державні концерни в питаннях приватизації. Без сумніву, він би дуже хотів посилити український суверенітет. Отже, Київ і надалі швидше за все дотримуватиметься колишньої зовнішньої політики, коливаючись між Сходом та Заходом, - прогнозує газета Süddeutsche Zeitung.

А тепер про падіння популярності християнських та соціальних демократів, які утворюють у Німеччині „велику коаліцію”. Такі невтішні для канцлера Німеччини Анґели Меркель результати опитування опублікували днями соціологічні інститути. Німецька газета Augsburger Allgemeine зазначає:

Якби найближчими вихідними відбувалися вибори, то разом християнські партії та соціал-демократи не набрали б і 50 відсотків. Така ерозія електорату є справжньою катастрофою для політичних динозаврів. Однак несподіванкою цю тенденцію назвати не можна. У „великій коаліції” політичні контури розчиняються до такого рівня, що їх більше не можна визначити. Об”єднавшись, червоний та чорний кольори партій перетворилися на сірий. Під час передвиборної кампанії 2005-го року Анґела Меркель пообіцяла рішучі реформи. Але очоливши уряд, вона наважується лише на маленькі кроки. Люди відчувають, що цьому уряду бракує сили для реформування Німеччини, - вважає газета Augsburger Allgemeine.

І на завершення – цитата з французької газети Le Mond:

У липні рівень безробіття в Німеччині скоротився більше, ніж очікувалося. Це є бальзамом для душі представників як лівого, так і правого табору. Але експерти побоюються, що така тенденція довго не триватиме. Заплановане на 2007 рік підвищення податку на додану вартість може загальмувати економічне зростання, яке тільки-но знову почало повзти вгору, і негативно вплинути на ситуацію на ринку праці. Меркель це добре розуміє. Нині на неї дедалі більше тисне час. Чи встигне вона змінити ситуацію до 2009-го року, коли мають відбутися наступні парламентські вибори? Ліберали, які мають найбільше користі від нинішньої плутанини, гадають, що - ні. Вже зараз вони роблять ставку на передчасний розкол „великої коаліції”, - читаємо в газета Le Mond.