Рада Європи

У своїй доповіді голова Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи, естонський депутат Андрес Геркель виставив "річну оцінку" успішності тим десятьом країнам, які все ще перебувають під спостереженням. Україна теж належить до таких країн.

В українській частині доповіді Геркель знову звернув увагу на питання вибіркового правосуддя. При цьому голова Моніторингового комітету послався на минулорічну резолюцію ПАРЄ "Про функціонування демократичних інститутів в Україні". Тоді Асамблея закликала юридично вирішити проблему переслідування колишніх членів уряду "впродовж певного періоду часу" й погрожувала, у разі невиконання цієї вимоги, розглянути можливість застосування санкцій.

У документі згадуються й висновки спостерігачів ПАРЄ щодо минулорічних парламентських виборів, де наголошувалося, що вибори в Україні відбулись в умовах "використання адмінресурсу, браку прозорості передвиборчої кампанії, а також незбалансованого висвітлення її в мас-медіа".

Водночас у своїй доповіді Андрес Геркель привітав зусилля української влади в реформуванні судової системи. Він, однак, не забув наголосити, що для забезпечення незалежного судочинства "життєво необхідно" втілення в життя ухвалених законів. Автор доповіді наголошує, що виконання цих рекомендацій "надзвичайно важливе, якщо Україна хоче виконати свої зобов’язання перед Радою Європи та підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом".

Гостра критика чи рутинні узагальнення?

Член української делегації в ПАРЄ від опозиції, представник "Батькіщини" Леся Оробець, вважає, що пункти резолюції щодо України сформульовані гостро і недвозначно натякають на можливість санкцій. "Пан Геркель не працює на якісь особисті політичні дивіденди і відомий тим, що завжди доводить свою справу до кінця, - сказала вона в коментарі DW. - І такі доповіді важливі для того, щоб українська влада не розслаблялася і пам’ятала, що за її діями уважно стежить міжнародна спільнота".

Голова української делегації в ПАРЄ Іван Попеску, який представляє Партію регіонів, натомість вважає нинішню доповідь - рутинною, яка містить лише узагальнення вже оприлюднених раніше заяв Моніторингового комітету. "За цей час, який охоплює доповідь, Верховна Рада вже ухвалила закон про адвокатуру, новий кримінальний процесуальний кодекс, на черзі - закон про прокуратуру, ухвалення якого є нашим останнім формальним зобов’язанням перед РЄ, - сказав він в інтерв’ю DW. - Тож нічого сенсаційного у доповіді немає, ні про які санкції не йдеться і ми збираємося подати відповідні поправки до тексту резолюції, котрі, сподіваюся, будуть враховані сьогодні під час голосування".

Дискусія навколо принципу моніторингу

Процедуру моніторингу ПАРЄ започаткували в 1993 році для того, щоб відстежувати процес виконання тих умов і критеріїв, які взяла на себе країна, висловивши бажання стати членом Ради Європи. У пропозиціях, якими доповнена цьогорічна доповідь Андреса Геркеля, йдеться про подальшу долю процедури моніторингу. Останнім часом дискусія з цього приводу загострилася. Представники країн, які перебувають під моніторингом тривалий час, вважають, що ця процедура здійснюється за принципом подвійних стандартів, за яким країни, котрі не є членами ЄС, майже не мають шансів вийти з-під моніторингу ПАРЄ.

Такої ж думки дотримується і Іван Попеску, який вважає, що моніторинг повинен вестися не в конкретній країні, а за принципом окремої проблеми в усіх державах РЄ. "Тоді справедливість буде дотримана", - вважає він. Представники української опозиції дотримуються іншої думки. "Я вважаю, що цей механізм зарекомендував себе як ефективний, адже завдяки йому влада розуміє, що робота над вимогами Ради Європи - процес, а не одноразові прийняття законів", - наголосила Леся Оробець. На її думку, питання моніторингу завжди лишатиметься найгострішими для ПАРЄ.

Сам автор доповіді у своїх пропозиціях висловився категорично проти зміни принципів моніторингу - від конкретної країни до моніторингу окремої проблеми. "Якщо ми підемо на ці зміни, то питання виконання зобов’язань країн-членів перед Радою Європи, які є ключовою цінністю цієї організації, опиняться під загрозою", - говориться у пропозиціях.

Резолюцію "Стан моніторингової процедури Асамблеї за період червень 2012 - вересень 2013 року" планується ухвалити впродовж вівторка, 1 жовтня.