1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому саме Слов'янськ?

Інна Купріянова6 червня 2014 р.

Раніше маловідомий Слов’янськ тепер через бої з озброєними сепаратистами перебуває в центрі світової уваги. DW намагалась з'ясувати, чому бойовики саме це місто перетворили на свій опорний пункт.

https://p.dw.com/p/1CDq3
Україна, Донецьк, Слов'янськ, криза, АТО, Азаров, Клюєв, Пшонка
Слов'янськ у травні (фото з архіву)Фото: picture-alliance/AP Photo

Підґрунтя будь - якої війни - це економічні інтереси, тому повністю виключати сланцевий газ як фактор і у випадку Слов'янська не варто, вважають опитані Deutsche Welle експерти. Водночас вони радять не перебільшувати цей момент, який часто обговорюється в ЗМІ. "Крім здивування аргументи щодо сланцевого газу, як причини протистояння, нічого не викликають", - каже директор регіональної філії Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук Юрій Макогон. Він зазначає, що на сьогодні ще не з’ясовані ані обсяги справжніх запасів, ані потенційна ефективність видобутку.

Якщо ж брати суто економічні фактори потрапляння Слов’янська в епіцентр подій, то місто є зручною транзитною зоною і залізничним вузлом, а поруч у Краматорську - ще й військовий аеродром, звертає увагу експерт.

Гіпотетичні оцінки

Подібної думки дотримується й громадський активіст, керівник "Донецького екологічного руху" Сергій Денисенко. "Самі по собі розробки сланцевого газу на Донбасі - це віддалена й поки не зовсім з’ясована перспектива. До того ж, поки немає доказів, що обсяги настільки великі, щоб вважати, що саме через це виник воєнний конфлікт", - каже він.

Контракт, підписаний у вересні 2013 року при тодішньому президентові Вікторі Януковичі з транснаціональною компанією Shell про видобуток сланцевого газу обіцяв вихід України з під впливу "Газпрому" та мільярдні прибутки самим підписантам. При цьому Schell підкреслювала, що для з’ясування комерційних обсягів видобутку сланцевого газу на Донбасі знадобляться роки.

Інше питання, що в Слов’янську був сильний антисланцевий рух, який зараз активно підтримує проросійські настрої, каже Денисенко. На його думку, антисланцевий рух фактично відійшов від питань екологічних і вже використовується в суто політичних цілях.

Головну причину перетворення Слов'янська на опірний пункт сепаратистів потрібно швидше шукати в діях місцевих чиновників і депутатів, зазначає громадський активіст.

Азаров та інші

Місто Слов’янськ перш за все пов’язують із сином колишнього прем’єра, нардепом Олексієм Азаровим. Саме в цьому окрузі він два роки тому балотувався в парламент. Під час виборчої кампанії багато проектів прем'єрського сина завуальовано фінансувалися з бюджету, стверджує в розмові з Deutsche Welle координатор виборчих програм громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.

"Це була його вотчина, зрозуміло, що і зараз залишились зв’язки, налагоджені фінансові потоки", - зазначає донецький соціолог Ярослав Пасько. Певні настрої серед населення створювала і колишня мер Слов'янська Неля Штепа, яка сприяла всім закулісним процесам, каже експерт. Він вважає, що слід також враховувати і вплив, який здійснюють на місцевих громадян священнослужителі Святогірської лаври Московського патріархату, що розташована поблизу.

Українські ЗМІ пишуть, що бойовиків у Слов’янську фінансують і колишній генпрокурор Віктор Пшонка, і колишній глава Адміністрації президента Андрій Клюєв. На цю інформацію в розмові з Deutsche Welle вказав і народний депутат від партії "УДАР" Єгор Фірсов з Донецька. Можливо, сланцевий газ один із зайців, якого вони не хочуть упустити, зауважив співбесідник. Однак він теж наголосив, що, невеличке і непримітне місто об’єктивно має дуже зручні умови для проникання та дислокації різного роду озброєних формувань.

Інформацію про фінансування сепаратизму оточенням екс-президента на Сході України підвереджує і радник голови МВС Антон Геращенко. За його даними, які він оприлюднив 5 квітня, найманці отримують "дві - три тисячі доларів ".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою