1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Європі вимагають від Росії змін у політиці щодо Чечні

Леся Юрченко10 травня 2004 р.

Ситуація в Чечні не може обходити Європу стороною, бо це – рана на тілі не лише Росії, але й усього континенту. Так прокоментував ситуацію після теракту в Грозному голова фракції Європейської народної партії (ЄНП) у Європарламенті Ганс-Ґерт Петтерінг. Він закликав європейських депутатів наполягати на тому, щоб Росія змінила свою політику в чеченському конфлікті.

https://p.dw.com/p/AOPz
Протест проти російської політики в Чечні (коло Бранденбурзьких воріт у Берліні)
Протест проти російської політики в Чечні (коло Бранденбурзьких воріт у Берліні)Фото: AP

Засудження теракту в Грозному і співчуття родинам загиблих Європейський союз і Рада Європи висловили через кілька годин після кривавих подій. Загалом позицію держав Євросоюзу щодо чеченського конфлікту коротко можна окреслити так: дії терористів засуджуються, але й насильницькі дії Росії у відповідь також. Вирішення проблеми, на думку європейців, можливе лише політичним шляхом.

Росія, і зокрема її президент Володимир Путін відстоюють після теракту в Грозному свою традиційну позицію. Йдеться про помсту терористам. Дехто з оглядачів на Заході вказує, що в цьому прослідковується тенденція Росії діяти у випадку Чечні подібно до того, як Ізраїль поводиться в конфлікті з палестинцями. Втім, лунають і голоси, що російське керівництво просто не може реагувати інакше. Адже воно оперує в чеченському конфлікті передусім аргументом боротьби з тероризмом – як загрозою світові, зокрема і Європі.

Після чергової ескалації конфлікту в Чечні європейські політики ставлять перед собою питання, як може і повинна діяти Європа задля врегулювання цієї проблеми? Ганс-Ґерт Петтерінг, голова фракції Європейської народної партії (ЄНП) у Європарламенті закликав у понеділок в жодному разі не забувати про існування чеченської проблеми і активніше виносити це питання на порядок денний світової і європейської політики:

”Необхідно, щоб глави держав і урядів європейських країн по-справжньому порушували цю тему в їхніх переговорах з російським урядом і президентом Росії. Слід нарешті досягнути того, щоб тема Чечні була зафіксована в офіційних документах таких переговорів. Донині таке час від часу траплялося, але ці дії не були достатньо активними.”

Після розширення ЄС на Схід тему російсько-чеченського конфлікту активніше вносять у політичну дискусію на європейському рівні представники балтійських країн, розповідає Ганс-Ґерт Петтерінг. Це дає привід сподіватися, що принаймні на рівні Європарламенту немає загрози втратити чеченську проблему з поля зору. Але, звісно, лише словами проблемі зарадити важко. Особливо на тлі того, що російський президент Путін жодним чином не реагує на зауваження з Заходу, які стосуються його політики в чеченському питанні. Говорить Ганс-Ґерт Петтерінг:

”Саме в цьому й полягає проблема. Використовуються старі методи, коли чеченців загалом називають бандитами, а їхні намагання досягти автономії взагалі не беруться до уваги. Звісно, ми не виступаємо за те, щоб Чечня вийшла зі складу Російської Федерації. Але ця республіка, як і решта російських регіонів мають право на автономний статус.”

Тому, переконаний депутат Європейського парламенту, слід проводити справжні переговори з тими представниками чеченців, які не належать до офіційного керівництва в Грозному. Саме в цьому пункті повинна відбутися зміна позиції Москви, наголошує Ганс-Ґерт Петтерінг. А Європейський союз і всі держави, що входять до спільноти мають взяти на себе відповідальність і донести цю думку російському керівництву.

Поки ж, на думку німецьких екпертів, політика врегулювання ситуації, яку намагається вести в Чечні Кремль, себе не виправдовує. Передусім це стосується намагань Росії якомога швидше досягти порядку в Чечні. Говорить політолог Клаус Зеґберс з Інституту Східної Європи Вільного університету Берліна:

”Для спостерігачів, які добре розуміються на проблемі, від початку було очевидно, що досягти успіху таким шляхом не вдасться. Адже йдеться про регіональний конфлікт, розвиток якого триває вже впродовж кількох років. Це дуже складна для вирішення проблема. Як показує досвід подібних реігональних конфліктів у інших країнах, у таких ситуаціях не існує такого собі перемикача, задіявши котрий можна розпочати політику нормалізації.”

Загибель Кадирова під час теракту в Грозному німецький політолог називає поганим знаком для розвитку ситуації в Чечні. Передусім тому, що цей чеченський президент був очевидним фаворитом Москви. А з іншого боку в політиці Кадирова прослідковувалися останнім часом ознаки переслідування виключно чеченських інтересів – у політичній, військовій і економічній галузях. Клаус Зеґберс прогнозує, що нормалізація ситуації в Чечні триватиме не один рік.