Вибори до Європарламенту

У 21 країні Євросоюзу, серед них і в Німеччині, почалося голосування на виборах до Європарламенту в неділю, 25 травня, повідомляє dpa. У семи країнах ЄС вибори вже відбулися. У Великобританії, Нідерландах, Ірландії, Латвії, Чехії, Словаччині та найменшій державі ЄС - Мальті - громадяни голосували 22-24 травня. Про перші результати виборів буде оголошено в неділю, 25 травня, як тільки зачиняться останні виборчі дільниці в Італії після 23 години вечора.

У ФРН право голосу мають 61,4 мільйона німців та майже три мільйони громадян інших держав ЄС. Німеччина як найбільш густонаселена країна ЄС має найбільше своїх представників у Європарламенті - 96 депутатських мандатів.

Інтрига - результати євроскептиків та популістів

Важлива новація цих виборів - той факт, що вперше висуваються кандидати на посаду голови Єврокомісії. Від консерваторів за це крісло змагається колишній прем´єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, від соціалістів - голова Європарламенту, німець Мартин Шульц.

Однією з головних інтриг виборів є результати, які отримають ультраправі партії, популісти та євроскептики. Деякі тенденції вже окреслилися. Так, у Нідерландах правопопулістська "Партія свободи" на чолі з Ґертом Вільдерсом не здобула великої підтримки на виборах до Європарламенту.

Водночас у Великобританії правопопулістська "Партія незалежності Сполученого Королівства" (UKIP) на чолі Найджелом Фараджем святкує перемогу. У Франції експерти припускають можливість високих результатів ультраправої партії "Національний фронт" на чолі з Марін Ле Пен.

У Німеччині внаслідок скасування тривідсоткового бар´єру місця в Європарламенті можуть отримати представники ультраправої Націонал-демократичної партії Німеччини. Один відсоток голосів виборців дозволяє партіям сподіватися на одне місце в Європарламенті, уточнює dpa. У німецькому суспільстві вже багато років точаться дискусії про заборону Націонал-демократичної партії через гасла в дусі ксенофобії та антисемітизму, які вона поширює.

Загроза низької явки виборців

Голосування, яке вже відбулося в низці країн, показало, що цього разу явка виборців може виявитися загалом ще нижчою, ніж п´ять років тому. Під час виборів до Європарламенту 2009 року проголосували тільки 43 відсотки європейців, нагадує AFP.

Про низьку явку виборців уже говорять у Латвії та Чехії. Зокрема, в Ризі після закриття виборчих дільниць у суботу, 24 травня, звітували про явку громадян на рівні 30 відсотків. У Чехії майже половина виборців вважає вибори до Європарламенту зайвими, тому що вони нічого не змінюють, повідомило в суботу чеське телебачення з посиланням на результати соціологічного опитування від Institut Focus.