1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Формулу Штайнмаєра" швидко не реалізувати

Вікторія Власенко
22 листопада 2019 р.

Євродепутати разом з українськими правозахисниками обговорили в Брюсселі ситуацію на Донбасі. На правове свавілля на окупованих Росією українських територіях можна впливати санкційним тиском, вважають учасники зустрічі.

https://p.dw.com/p/3TXCL
На вулицях Луганська
На вулицях ЛуганськаФото: Imago/ITAR-TASS/V. Sprinchak

Протистояння російській агресії - повсякдення для України, тим часом Захід поступово забуває про події на Донбасі, називаючи їх внутрішнім конфліктом, який є справою самих українців, вважає євродепутат від Литви (політична група "Оновити Європу") Пятрас Ауштрявічюс. Він взяв участь у конференції "Збройний конфлікт на Сході України", яка відбулася в четвер, 21 листопада, у Європарламенті. Ауштрявічюс нагадав, що окуповані території самопроголошених "ЛНР/ДНР" перетворилися на "дикий Схід, де не існує такого поняття як права людини" і де тривають викрадення людей, ґвалтування, катування та "вчиняються інші злочини, які підпадають під визначення "злочини проти людяності".

Страшна статистика війни

Унаслідок п'ятирічного збройного конфлікту на Донбасі життя втратили 13 тисяч людей, 30 тисяч отримали поранення, майже три тисячі зникли безвісти, в Україні з'явилося три мільйона тимчасово переміщених осіб. Ці дані, виступаючи на конференції, навів голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Українські правозахисники також мають дані про те, що на непідконтрольних територіях Донбасу утримуються у неволі понад 200 осіб. "Проте точної цифри, скільки ж насправді людей сидять у підвалах ОРДЛО не знає ніхто", - констатувала виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова. Вона наголосила, що цих людей утримують у неволі у непристосованих до цього приміщення: підвалах і гаражах, дехто перебуває у цих жахливих умовах уже п'ять років.

Пятрас Ауштравічюс: Окуповані території України перетворились на "дикий Схід, де не існує такого поюяття як права людини"
Пятрас Ауштравічюс: Окуповані території України перетворились на "дикий Схід, де не існує такого поняття як права людини"Фото: European Union 2014/EP

Щодо політичних в'язнів, то, за даними українських правозахисників, їх у російських тюрмах на сьогодні залишається понад 80 осіб. Майже всі з них, кому вдалося поспілкуватися з адвокатами та правозахисниками, заявляють про застосування тортур та емоційно-психологічний тиск з боку російських правоохоронних органів. Романцова переконана, що політичні в'язні потрібні російській владі "як засіб тиску на Україну".

Правові терміни та авторитетні посередники

Щоб переговорний процес щодо обміну в'язнями був ефективним, необхідно залучення вищого керівництва обох країн, активна участь громадянського суспільства й авторитетних міжнародних посередників. У цьому переконаний член правління російської правозахисної організації з "Меморіал" Олександр Черкасов. Він пригадав, що під час війни у Південній Осетії обмін полоненими тривав ефективно, бо "правозахисники відразу почали складати відповідні списки, а до процесу була залучена міжнародна спільнота". "Томас Хаммамберг (на той момент - Комісар Ради Європи з прав людини. - Ред.) особисто їздив через лінію конфлікту і перевозив у своєму джипі полонених", - розповів Черкасов.

Євген Захаров:  "Це будуть гібридні вибори і гібридна влада, і Україна не зможе притягнути до відповідальності тих, хто грабував і ґвалтував"
Євген Захаров: "Це будуть гібридні вибори і гібридна влада, і Україна не зможе притягнути до відповідальності тих, хто грабував і ґвалтував"Фото: DW/A. Sawizki

Олександра Романцова вважає, що тиск ЄС у вигляді персональних санкцій на російських чиновників і силовиків, які причетні до справ політичних в'язнів зупинить бажання російської влади поповнювати списки українських заручників. "Необхідно доповнити Список Магнітського іменами суддів, слідчих, прокурорів, щоб вони не ховалися за систему, а розуміли, що нестимуть за це особисту відповідальність", - наголосила Романцова. 

Притягнути до відповідальності винних за злочини, скоєні внаслідок війни в Україні, заважає недосконалість міжнародного законодавства, зауважив Пятрас Ауштрявічюс. "Анексія Криму і окупація Донбасу поклали початок новій концепції війни - гібридної, якій бракує чіткого визначення у міжнародному праві. Ми повинні визнати її існування, а не заперечувати реальність", - наголосив депутат.

Формула з багатьма невідомими

Покласти край страшним злочинам і повернути права людини на непідконтрольні українському урядові території могло б мирне врегулювання конфлікту хоча б на Донбасі, оскільки для діалогу про деокупацію Криму наразі не створено жодних майданчиків. Чи сподіваються українські правозахисники на успіх саміту у "нормандському форматі", де має обговорюватися мирне врегулювання за так званою формулою Штайнмаєра?

Рафаель Глюксманн: Аби зупинити насильницькі дії Кремля, треба не перезапускати відносини з Росією, а зберігати санкції
Рафаель Глюксманн: Аби зупинити насильницькі дії Кремля, треба не перезапускати відносини з Росією, а зберігати санкціїФото: picture-alliance/abaca/P. Batard

На думку Євгена Захарова, реалізувати мінські угода за "формулою Штаймаєра", зокрема провести на Донбасі місцеві вибори, - "нереально", бо не можна за короткий час "вивести з окупованих територій російські війська, очистити їх від колаборантів, повернути Україні контроль над кордонами". "Це будуть гібридні вибори і гібридна влада, і Україна не зможе притягнути до відповідальності тих, хто грабував і ґвалтував, бо вони опиняться при владі", - наголосив Захаров.

Голова правозахисної організації "Альтернатива" з міста Алчевська Луганської області Валерій Новіков переконаний, що будь-які рішення нормандської зустрічі не матимуть успіху, бо влада не обговорювала їх з громадянським суспільством. "Тому ці рішення можуть лише загострити конфлікт в українському суспільстві, що лише гратиме на користь Росії", - сказав Новіков.

Для того, щоб зупинити дії "насильницької системи" Кремля, ЄС має підтримувати українські та російські неурядові організації та зберігати санкційний тиск, а "не перезапускати відносини з Росією", заявив євродепутат-ліберал від Франції Рафаель Глюксманн. "Коли Путіна не зупинили в Чечні, він вирушив до Грузії, а потім - в Україну", - нагадав політик.