"Франкфуртер рундшау": перебування Кучми при владі можна вважати згаяним часом

Теми сьогоднішнього огляду преси - рішення Конституційного суду України, яке відкрило для Леоніда Кучми можливість утретє висувати свою кандидатуру не посаду президента, та черговий злет курсу єдиної європейської валюти. Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ так коментує рішення найвищої судової інстанції України: Чого тільки не роблять на цьому світі для державних лідерів, що ніяк не можуть залишити свою посаду. Тепер Конституційний суд України запропонував Кучмі, що має президентські повноваження з 1994 року, таку інтрепретацію конституції, яка найбільше вигідна саме йому. Та Кучма ще сором"язливо вагається. Однак чому, як не "увічненню" його влади слугуватиме рішення суду про те, що президент хоча й має право обиратися тільки двічі, але для Кучми робиться виняток, оскільки він уже обіймав посаду глави держави, коли нова конституція ще не набрала чинності? Якби Кучма був президентом, що справді має заслуги в справі просування своєї країни до зразкової демократії, тоді продовження терміну його повноважень могло б викликати тільки легке здивування. Проте Кучма не може похвалитися такими досягненнями. До того ж, не до кінця з"ясована його роль у політичних скандалах минулих років. Врешті, навряд чи зміцненню довіри громадян до державних інституцій сприяє те, що вони готові тлумачити конституційні положення так, як цього заманеться можновладцям, - коментує газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ. Газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ аналізує наслідки рішення Конституційного суду щодо можливого третього президентства Кучми в контексті зближення України з Європейським союзом та НАТО та підбиває політичні підсумки: Суперечливий вирок Конституційного суду і не менш сумнівні зміни до Конституції загрожують країні найгіршою з усіх можливих перспектив: продовженням кучмівської системи. Головний мотив і програма політичного довгожителя - забезпечити собі владу. За майже десятирічний термін його правління політичне життя країни визначають корупція, протекціоністська економіка могутніх олігархів та темні інтриги. Небезпечних конкурентів Кучма намагається позбавити впливу, доступу до засобів масової інформації, або ж переслідує їх за допомогою правосуддя, виставляючи їм сумнівні закиди. Кучма керує країною здебільшого за допомогою декретів, залишаючи осторонь парламент, - зазначає газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ та веде далі: Хоча українська економіка впродовж останніх двох років перебувала в процесі відновлення, з політичної точки зору перебування Кучми при владі можна вважати згаяним часом щодо задуманого наближення України до ЄС та НАТО. Незважаючи на всі урочисті промови офіційного Києва про зближення з Заходом, Україні з керованою демократією кучмівського зразка нема чого робити в союзі демократичних держав. Час для змін уже назрів і в цій країні. Та строкатій опозиції ще не вдалося перетворити на широкий масовий рух акції протесту проти спритного інтригана. Проте Кучмі слід було б таки порадити піти у відставку замість того, аби втретє обіймати президентську посаду. Адже не тільки приклад Грузії свідчить, що той, хто вперто тримається за своє крісло аж ніяк не застрахований від стрімкого падіння, - застерігає газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ. До іншої теми. Газета ДАРМШТЕДТЕР ЕХО пише про новий злет курсу спільної європейської валюти: Починаючи від січня, курс європейської валюти у порівнянні з доларом зріс настільки, що експортери знову заговорили про негативні наслідки для Німеччини на міжнародному ринку. Востаннє таким високим курсом могла похвалитися ще німецька марка і було це 1996 року. Сьогодні інфляція в єврозоні є значно нижчою, ніж на момент запровадження в обіг нової валюти. У рік, що був складний в економічно-політичному плані, євро переконливо довів, що рішення пожертвувати задля нього німецькою маркою було мудрим, - зазначає ДАРМШТЕДТЕР ЕХО. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ поділяє занепокоєння з приводу занадто високого курсу євро: Можливі негативні наслідки сильного євро для економіки та споживача залежать від темпів його зростання. А вони в останні тижні були явно зависокими. Якщо незабаром євро справді сягне 1,35 долара, то Європейському центральному банку не можна буде сидіти, склавши руки. Водночас він звертає увагу на те, що зміцнення валюти має й низку переваг: здешевлення імпорту сприятиме падінню цін у єврозоні та пожваваленню попиту споживачів, - читаємо в газеті ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ. Огляд преси підготували Маріанна Кавка та Роман Дубасевич