1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Французький референдум: Брюссель не втрачає надії

30 травня 2005 р.

До того, що французи у своїй основні масі висловляться проти ухвалення Європейської конституції, у Брюсселі були готові завчасно. Керівники ЄС вже міркували над запасним виходом із кризової ситуації, в яку потрапить конституційний процес після французького референдуму. Головну надію європейські політичні мужі покладають на час, який лікує всі рани.

https://p.dw.com/p/AOFf
Фото: AP

Не можна сказати, що в неділю ввечері в Брюсселі панував настрій, як на передодні кінця світу. Хоча, звичайно, радості вісті з Парижу не принесли нікому, але й журитися було ніколи. Європейські топ-політики пріли над тим, як поразку конституційного процесу якщо й не перевести в перемогу, то принаймні максимално нейтралізувати.

Коли минула лише година по закінченню фатального референдуму у Франції голова ради ЄС Жан Клод Юнкер і президент Європейської Комісії Жозе Барозу виступили із заявою від імені Європейського Союзу. Жозе Барозу, зокрема, зазначив:

«Ми дуже шкодуємо, що ратифікацію проекту Європейської конституції відхилила саме та країна, яка понад півстоліття вважалася одним з двигунів європейської ідеї».

Прем»єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер не бажає погоджуватися з твердженням, що після французького «Ні» конституційний процес можна вважати померлим:

«Конституційний договір не слід вважати похованим, але треба зазначити, що після цього голосування, його позиції не стали сильнішими».

Юнкер заявив, що процес ратифікації проекту Конституції буде продовжено, як планувалося. Зрештою вже дев»ять країн, у тому числі й Німеччина, проголосували за те, аби ратифікувати Конституцію. Процес ратифікації триватиме до листопада 2006 року. Лише після цього саміт Європейського Союзу підіб"є підсумки. Теоретично можливо провести у Франції повторний референдум. Утім, з таким зусиллям напрацьований текст Основного закону не може більше зазнавати коригування. Всі країни вже висловили свої особливі побажання щодо Європейської коституції, вони були, наскільки це можливо, враховані, більше це питання не підлягає обговоренню, переконаний пан Юнкер:

«Я ще сподіваюся на те, що після загального процесу ратифікації й констатації того, що нових переговорів щодо конституційного договору вже бути не може, ми повернемося до цього питання. Зрештою, у дебатах навколо Європейської конституції брала і Франція активну участь. Тож нам усім доведеться зібратися із силами, аби знову визначити спільні орієнтири, які допоможуть рухати європейський процес далі».

Референдуми щодо Європейської конституції запланували провести також Нідерланди, Польща, Чехія та Великобританія. Якими стануть їхні результати, поки що ніхто не наважується передбачати. Керівництво Євросоюзу вважає за доцільне, аби Європа взяла, так би мовити, тайм-аут для того, аби осмислити останні події. А це означає, що процес поглиблення співпраці в рамках ЄС, а також переговори про вступ балканських держав та Туреччини слід відтермінувати. Як зазначають міжнародні експерти, після невдалого референдуму у Франції та урядової кризи в Німеччині двигун ЄС явно забарахлив.

Досить радикальну пропозицію щодо покарання країнам-відмовникам висловив німецький депутат Європарламенту, соціал-демократ Йо Лайнен. На його переконання, країни, які двічі сказали «Ні» Європейській конституції треба безжалісно позбавляти членства в ЄС. Голова соціалістичної фракції в Європейському парламенті Мартін Шульц сподівається що до цього не дійде, що вдасться таки процес ратифікації коституційного договору довести до щасливого завершення:

«Ми потребуємо більшої прозорості, демократичності та ефективності в діяльності інституцій Євросоюзу. І в цьому полягають три основні ідеї Конституції. Вони нам потрібні понад усе, тож ми змушені боротися за них і надалі».

А наступної середи долю Європейської конституції на референдумі вирішуватимуть голландці. Згідно з опитуваннями громадської думки, тут теж не слід виключати негативного результату.

Любомир Петренко