"Ходорковський став ворогом тому, що прагне незалежності"

Видання ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОНТАҐСЦАЙТУНҐ звертається до подій в Росії, де в суботу було заарештовано главу нафтового концерну ЮКОС Михайла Ходорковського:

"Росія знову займається самокаліченням. Тільки-но заговорили про її економічне та біржове зростання, як вона власними руками руйнує все це.Точніше - руками прокуратури й спецслужб, за якими нині в Росії перше слово. Саме вони й влаштували в суботу в Сибіру провінційний фарс,щоб нарешті побачити найбагатшу людину Росії там, де вони її хотіли бачити - у в"язниці", -

зауважує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОНТАҐСЦАЙТУНҐ і веде далі:

"Те, що атака спрямована проти Михайла Ходорковського, шефа нафтового концерну ЮКОС, мало дивує. Вже впродовж кількох років ЮКОС успішно намагається перетворювати на сучасні, прозорі, конкурентоспроможні на світовому ринку концерни гидких каченят "прихватизації". Ходорковський став ворогом саме тому, що прагне незалежності в своїй роботі. Він порушує неписані закони, за якими в Росії всі мали б ходити на уклін до влади. Так російський президент Володимир Путін сказав нещодавно, що не має нічого проти злиття ЮКОСа з американським нафтовиммультиконцерном "Ексон Мобіл". Однак він очікує, що такі справи спершу слід обговорити з урядом. Путін далекий від уявлення, щоб керівники великих підприємств ухвалювали рішення на власний розсуд. Свого часу президент зауважував, що за його правління всі олігархи перебувають на одній відстані від влади в Кремлі. Саме спроба стати незалежним відцієї влади і є смертним гріхом", -

підкреслює ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОНТАҐСЦАЙТУНҐ, підсумовуючи:

"Путін дав нині свободу своїм службовим псам. Вони зглодніли, бо не були при тому, коли ділився "великий пиріг". Тепер їм хочеться показати,за ким насправді право голосу. Й при цьому їм начхати на те, що з країни тікатиме капітал. Все це не має нічого спільного з правовою державою. Путін веде країну нібито демократичним шляхом до авторитарного режиму", -

наголошує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОНТАҐСЦАЙТУНҐ.

Газета БРАУНШВЕЙҐЕР ЦАЙТУНҐ коментує розширення місії бундесверу в Афганістані. На вихідних до провінції Кундуз, що на півночі цієї країни, прибув перший загін німецьких військових:

"Для розширення миротворчої місії немає альтернативи. Бо якщо й надалі зосреджуватися лише на гарантуванні безпеки в Кабулі, забувши прицьому про провінції, то це означатиме, що міжнародна спільнота просто передасть решту зруйнованої країни в руки талібів. Уже давно почалосяформування загонів протистояння за межами Кабула, до країни потрохуповертаються розосереджені групи "Аль-Каїди". Важко буде виграти боротьбу з тероризмом, якщо в Афганістані не виникатиме дедалі більше острівців, де велася б відбудова під захистом миротворців. Однак з іншогобоку, відтепер німецькі солдати несуть за це безпосередню відповідальність. Саме для них було розширено мандат міжнародного контингенту ІСАФ, аби бундесверівський загін не підпорядковувати американській антитерористичній кампанії "Тривала свобода". Однак це не зменшує ризик для місії німецьких військових, вона залишається дуже небезпечною".

Більшість німецьких газет коментує останні опитування громадської думки, які минулого тижня зареєстрували рекордно низькі показники правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та федеральногоканцлера Ґергарда Шредера. Так, видання МЮНХНЕР МЕРКУР пише:

"Для канцлера останні результати опитувань - це катастрофа й шанс водночас. Бо кожен із соціал-демократів, навіть ті, хто не погоджується - відкрито чи десь глибоко в душі - з тим курсом, яким керується уряд Шредера, добре знає: якщо реформаторський процес призупинити, то все втрачено. Канцлер просто приречений на успіх, а за ним і СДПН. Тільки якщо їм разом вдасться довести курс нинішньої радикальної терапії до кінця, німецька соціал-демократія не буде дискредитована на наступні десятиліття. Лише тоді Шредер заслуговуватиме на повагу, навіть якщо програєвибори 2006 року".

Тему продовжує видання НОЄ ПРЕССЕ:

"Канцлер, який продовжує попри такий рейтинг керувати, заслуговує ледь не на повагу. Він і його міністри називають шлях, який вони обрали, "безальтернативним". Здається, що виборці, з раціональної точки зору, ніби й погоджуються з такою ситуацією. Бо як інакше можна трактувати їхню недовіру до опозиційного блоку ХДС/ХСС? Адже більш як три чверті опитаних уважають, що уряд під керівництвом християнських демократів не зміг би краще вирішити нагальні проблеми".

Леся Юрченко.