1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Хто заплатить за побиті вікна російського посольства?

Вікторія Власенко12 березня 2016 р.

Російські дипустанови в Україні перебувають під міжнародним імунітетом. Однак експерти кажуть, що вберегти їх від нападів у нинішніх умовах може лише розірвання відносин між Києвом і Москвою.

https://p.dw.com/p/1IC5d
Протестувальники закидали будівлю посольства РФ яйцями та помідорами
Протестувальники закидали будівлю посольства РФ яйцями та помідорамиФото: Reuters/G. Garanich

Яйця, зеленка, помідори, часом і більш міцні предмети... Неможливість достукатись до розумів лідерів деяких держав переростає у бажання людей бодай якимсь чином привернути увагу до свого протесту. От, і 6 березня в Україні знову дісталось російським дипломатичним установам. Під час акцій протесту на підтримку української льотчиці Надії Савченко були завдані пошкодження будівлям російського посольства і консульств й розбиті кілька автомобілів російських дипломатів.

У відповідь на це в Москві кілька десятків активістів влаштували акцію біля посольства України, закидавши будівлю яйцями та помідорами. А міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 10 березня в інтерв'ю каналу "Рен-ТВ" заявив, що Москва має намір вимагати від України фінансового відшкодування за завдані російським дипустановам матеріальні збитки. Він також розкритикував міжнародну спільноту за те, що вона ніяким чином не відреагувала на ці напади.

Утім, відповідні заяви виголосили міністерства внутрішніх і закордонних справ України. МВС закликало українців утриматись від нападів на дипломатичні та консульські установи РФ, "оскільки це спричинить шкоду міжнародному авторитету України та наразить на загрозу українських дипломатів, які перебувають в Росії". МЗС, у свою чергу, приєдналось до закликів поліції та запевнило, що особи, винні у нападах, будуть притягнуті до відповідальності. Водночас зовнішньополітичне відомство України закликало Москву забезпечити охорону диппредставництв України на території Росії.

Російське посольство вже неодноразово ставало об'єктом для нападів
Російське посольство вже неодноразово ставало об'єктом для нападівФото: picture-alliance/dpa/ITAR-TASS/A. Geodakyan

У п'ятницю, 11 березня, на ситуацію відреагував і Державний департамент США. "Ми засуджуємо будь-які акти насильства або акти вандалізму, спрямовані проти дипломатичних або консульських установ, чи то в Україні, Росії, чи будь-де ще в світі. Ми закликаємо людей в Україні висловлювати свій протест мирно. Ми також закликаємо українську службу безпеки виконувати свої обов'язки відповідно до Віденської конвенції про захист дипломатичних і консульських місій", - заявив керівник прес-служби Держдепартаменту США Джон Кірбі.

Хто платитиме?

Заклики - закликами, але майно пошкоджене. Хто відшкодовуватиме матеріальну шкоду, нанесену будівлям та дипломатам?

Як пояснив DW експерт Інституту глобального правосуддя в Гаазі Аарон Матта, згідно з Віденською конвенцією під особливим зобов'язанням вжити всіх належних заходів для захисту території місії від будь-яких вторгнень чи пошкоджень і запобігати порушенню спокою місії акредитованої держави перебуває приймаюча сторона. "У згаданих випадках - це Україна, яка має зобов'язання щодо захисту місії Росії, і відповідно РФ щодо української місії", - говорить Матта.

Питання фінансової компенсації нанесених збитків у подібних ситуаціях можуть мати свою специфіку, пояснює далі експерт. "Загалом практика свідчить, що країна перебування платить компенсацію акредитованій державі навіть у тих випадках, коли не було порушення обов'язку захищати територію місії від пошкоджень", - каже Матта і зауважує, що у багатьох випадках такі речі країни вирішують на двосторонній основі за принципом взаємної згоди. У випадках дрібних збитків, як от пошкодження дипломатичних авто, компенсація виплачується тоді, коли ці пошкодження не покриваються страховим полісом, наприклад, коли вони виникли через політичні мотиви.

Повинні були захистити

Дипломатичні установи іноземних держав - недоторкані і повинні такими залишатися за будь-яких обставин, переконаний колишній представник України при Євросоюзі Андрій Веселовський. "Ми маємо право висловлювати свій протест російському режиму, але дипломатичні установи перебувають під імунітетом", - наголошує Веселовський. На його думку, українські правоохоронні органи не виконали свого завдання щодо захисту безпеки російської дипломатичної місії в Україні. "Тут очевидна провина нашого МВС і тих політиків, які намагаються замовчувати і не давати оцінки цим фактам", - вважає посол. Він нагадав, що напад на російське посольство у Києві неминуче призводить до дзеркальних дій щодо українського диппредставництва у Москві.

Діями осіб, які били вікна у посольстві Росії і кидали в нього коктейлі Молотова, керували з Москви, переконаний політичний експерт Олександр Палій. Він упевнений, що українці, котрі вийшли до стін диппредставництв РФ в Україні висловити протест політиці Кремля і підтримати Надію Савченко, - щирі протестувальники. Проте серед них були й "професійні провокатори, які на замовлення Росії створили картинку для російських ЗМІ". Палій з розумінням ставиться до емоцій пересічних українців, "чию країну обстрілюють росіяни", і переконаний, що уникнути нових подібних ексцесів можна лише розірвавши дипломатичні відносини з Росією.

Олександр Палій переконаний, що українці, які вийшли на акцію, - щирі протестувальники
Олександр Палій переконаний, що українці, які вийшли на акцію, - щирі протестувальникиФото: DW/O. Sawyzkiy

Посольство як джерело загрози

Голова правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко у коментарі DW висловив думку, що лише "за нормальних обставин диппредставництва є установами, які сприяють розвиткові двосторонніх відносин". Проте в умовах війни, яка наразі триває між Україною та Росією, російське посольство є джерелом загрози і подразником для мільйонів українців. "Крім того, більшість російських дипломатів в Україні - розвідники, які підтримують "п'яту колону" і збирають інформацію", - заявив експерт, який також вважає незрозумілим факт існування диппредставництв країн, що воюють між собою.

Яременко визнає, що згідно з нормами міжнародного права держава, чиє посольство було пошкоджене, може вимагати компенсацію збитків від країни перебування. "Але я не думаю, що про це може йтися у нинішній ситуації", - наголосив експерт. Він нагадав, що наразі у міжнародних судах перебувають позови Києва проти Москви з вимогою компенсувати мільярдні збитки, завдані Росією внаслідок окупації Криму та війни на Донбасі.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою