Церковний музикант приборкав дику вувузелу
1 липня 2010 р.
Для німецького церковного музиканта Райнгарда Ґрамма вувузели стали своєрідним натхненням: гравець на тромбоні в одній з євангелічних церков скомпонував цілий музичний твір для вувузели й тромбона, що вже тривалий час гуляє просторами інтернету і додає галасливій «футбольній дудці» образу камерного духового інструменту.
Звучання вувузел на стадіоні для багатьох вболівальників є так само ненависним, як і для ні в чому невинних мешканців районів поряд із футбольними майданчиками. Утім, з’ясувалося, що, якщо її вміло поєднати зі звучанням тромбона, вувузела може створювати справжню музику.
Гімн під звучання вувузели
Грати на вувузелі по нотах спало на думку тромбоністові Райнгарду Ґрамму, коли до початку мундіалю місцевий оркестр попросив його інтегрувати звучання вувузели з Південної Африки у виконання німецького національного гімну. Згодом Ґрамм скомпонував власний фанфарний твір, чим викликав в інтернеті неймовірний резонанс і цілу музичну хвилю послідовників.
«Так, це справді божевілля, - каже музикант. - Мою композицію виставили на інтернет-сторінці www.stadtkirche.info, там можна завантажити й ноти. І раптом велика кількість тромбонних оркестрів почали грати цю мелодію по всій Німеччині».
Ревіння чи музика?
Композиція стала досі найбільшим хітом Райнгарда Ґрамма, хоча 49-річний чоловік складає музику, починаючи з десяти років. Німецьке захоплення футболом та адреналіновий поштовх мундіальної ейфорії зробили можливим створення цієї мелодії. Дедалі більше тромбонних хорів виграють мелодію тривалістю у 30 секунд на святкуваннях уболівальників по цілій Німеччині і таким чином сприяють створенню відповідного «футбольного» настрою.
Церковний музикант Ґрамм радий, що йому вдалося приборкати дику вувузелу: «З неї можна видавати гарні звуки. Це справді можливо. Потрібно лише знати, як саме. Якщо потрапити у правильну тональність, то звук виходить цілком пристойний. Однак якщо нею просто ревіти, тоді це справді нервує. Потрібно це ревіння зорганізувати, тоді це вже перетвориться на музику».
Автори: Йорн Пічке / Христина Ніколайчук
Редактор: Тетяна Бондаренко