Чеченська політика Путіна і заповіт анархіста Бакуніна

Про те, що тероризм у Чечні не вдасться подолати танками, пише газета БЕРЛІНЕР ЦАЙТУНГ:

Вже понад десять років відбувається ескалація насильства в Чечні, понад десятиліття чеченський терор експортується в Росію. І його небезпека полягає не в тому, що він може стати інтернаціональним, а якраз навпаки – в тому, що він загрожує російському суспільству й російській державі як національна проблема. Звичайно, проти нього можна воювати з танками, але подолати його в такий спосіб ніколи не вдасться. Утім, Путін поводиться в цій ситуації, як революціонер, виконуючи заповіт свого співвітчизника анархіста Бакуніна: «Революціонер повинен мати лише одну думку, одну мету – безжальне руйнування», - цитує газета БЕРЛІНЕР ЦАЙТУНГ.

Газета ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД намагається спрогнозувати розвиток подій після драми із заручниками в Беслані:

Одну річ теракт зробив очевидною: чеченська політика Путіна зазнала фіаско. Адже основний акцент у реалізації своїх завдань російський президент поклав на армію. Але воєнні операції не змогли зупинити атаки терористів. Скоріш за все слід очікувати, що за захопленням заручників у Беслані послідує жорстка відповідь Москви. А це лише спровокує новий виток насильства, але аж ніяк не вирішить проблеми (...) Люди в Чечні прагнуть лише миру. Тому російський уряд і його представники в Грозному повинні привернути до себе симпатії народу. Лише так їм вдасться ізолювати терористів, - переконана ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.

Ескалація насильства в Чечні лише загострюватиметься, – таке переконання висловлює у своєму коментарі газета ЕКСПРЕС:

Терор чеченських екстремістів вже навіть не щадить школярів. Спіраль насильства закручується щоразу сильніше в цій північнокавказькій республіці. Останні бомбові замахи в літаках, на станції московського метрополітену і тепер захоплення школи розбудили в свідомості образ вже призабутої війни. З одного боку, там діють радикали-фанатики, які своїми жахливими терактами позбавляють життя невинних людей. З іншого – російські окупаційні війська зі своїми колаборантами та маріонетковим урядом, які породили ненависть своїм брутальним придушенням всякого опору. Російський президент виправдовує свою політику твердої руки боротьбою з тероризмом. Але це – лише напівправда. У дійсності «цареві» Путіну йдеться лише про те, щоб не випустити Кавказ з великої російської сім»ї. І все це лише розпалює конфлікт, - наголошує газета ЕКСПРЕС.

Причини, через які президент Путін не відмовиться від політики твердої руки щодо Чечні, перелічує газета ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ:

Путін тримає ключ до розв»язання проблеми у своїх руках. Він володіє владою достатньою для того, аби покласти край кровопролиттю. Для цього слід проводити переговори й пошуки шляху для співіснування, прийнятного для обох сторін. Але президент не відмовиться від свого жорсткого курсу. І для цьго він має три причини. По-перше, йому потрібно продемонструвати приклад для інших суб»єктів федерації, що вийти з її складу їм не вдасться. По-друге, Росія хоче зберегти контроль над нафтовими потоками, які течуть з Центральної Азії та Кавказу до Туреччини та Європи. І нарешті, Путін завдячує своїй політичній кар»єрі саме жорсткому придушенню чеченської незалежності, - нагадує ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНГ.

Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ висловлює думку, що в Чечні в російського президента немає жодного вірного союзника:

Ніхто б нині не хотів би опинитися в шкурі Путіна. Зараз він виглядає безпорадним, взявшись за вирішення проблеми, яку не в стані опанувати. Сфальсифікований референдум та президентські вибори в Чечні були сумнівними спробами вдихнути легітимність і стабільність в охоплений війною регіон. На своїх військовиків, свої спецслужби, свою міліцію він не може покластися, адже вони там займаються своїми власними оборудками. Також і більшість чеченських колаборантів є прихильними до Москви лише доти, допоки вона їм платить. Тож ні в Росії, ні на Заході ніхто не знає, як далі розвиватимуться події в Чечні, - підкреслює ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.