1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чим загрожує Україні рішення суду щодо "ПриватБанку"

Олександр Савицький
18 квітня 2019 р.

Суд у Києві визнав незаконною націоналізацію "ПриватБанку" 2016 року за позовом його екс-власника Ігоря Коломойського. DW з'ясовувала, які наслідки матиме це рішення для України.

https://p.dw.com/p/3H2Qy
Після націоналізації "ПриватБанку" в грудні 2016 Україна влила в нього понад 160 мільярдів гривень
Після націоналізації "ПриватБанку" в грудні 2016 Україна влила в нього понад 160 мільярдів гривеньФото: imago images/Zumapress

Екс-власник одного з найбільших банків України, бізнесмен Ігор Коломойський 18 квітня виграв в Окружному адміністративному суді Києва позов до Нацбанку України, Кабміну, Фонду гарантування вкладів і Комісії з цінних паперів про визнання незаконною націоналізацію "ПриватБанку". Нацбанк України (НБУ) уже заявив про незгоду з рішенням суду і готує апеляцію.

Судова тяганина

Розгляд позову тривав від червня 2017 року. Останні засідання суду з дебатами сторін відбувалися в закритому режимі. В своєму рішенні суд визнав націоналізацію одного з найбільших банків країни в грудні 2016 року, "необґрунтованою і проведеною з численними порушеннями чинного на той момент законодавства". Наслідком цього стало "неправомірне втручання держави в право акціонерів банку… мирно керувати належним їм майном", сказано в повідомленні прес-служби суду.

Екс-власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський вимагає повернення цьому двох мільярдів доларів
Екс-власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський вимагає повернення цьому двох мільярдів доларівФото: picture-alliance/Press service Dnipropetrovsk

На той момент націоналізації Коломойський майже навпіл поділяв володіння акціями "Приватбанку" зі своїм давнім партнером Геннадієм Боголюбовим. Олігарх втік до Ізраїлю після того, як в грудні 2017 року суди, зокрема в Англії, заморозили його активи. Наприкінці лютого 2019 року Коломойський подав низку судових позовів, аби оскаржити націоналізацію. Він заявив про своє прагнення повернути не самий банк, а відшкодувати свої збитки від його втрати, які становили, за його словами, два мільярди доларів.

Захист НБУ

На початку 2018 року міжнародна аудиторська компанія Kroll повідомила, що протягом десяти років до націоналізації "ПривтБанк" був об'єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що завдали йому 5,5 мільярда доларів збитків. Від 2008 до 2016 року "ПриватБанк" залучив в НБУ кредити рефінансування на 19 мільярдів гривень. Після націоналізації "ПриватБанку" держава отримала 100 відсотків в його капіталі і докапіталізувала його на 117 мільярдів гривень. За півроку після націоналізації Нацбанк "влив" у "ПриватБанк" додатково ще понад 38 мільярдів гривень. Таким чином, загалом держава витратила на його порятунок більше 155 мільярдів гривень.

Вердикт Окружного адмінсуду став цілковитою несподіванкою для відповідачів. В НБУ негайно заявили, що не згодні з рішенням суду і готують подати на нього апеляцію. "Породжена судовими рішеннями правова невизначеність підриває фінансову стабільність", - заявила прес-служба НБУ. А чинний президент України Петро Порошенко записав термінове телезвернення до українців, у якому заявив, що повернення банку Коломойському "загрожує втратою грошей десяткам мільйонів клієнтів, а країні в цілому - дефолтом та новою економічною кризою".

Раніше представники Нацбанку та Мінфіну в українській пресі не раз відповідали на двомільярдні претензії Коломойського зустрічним запитанням: "А хто поверне державі і платникам податків вкладені в порятунок банку 155 мільярдів гривень?".

Чинний президент України Петро Порошенко
Чинний президент України Петро Порошенко попереджає про дефолт у разі повернення "ПриватБанку" Ігорю КоломойськомуФото: Reuters/V. Ogirenko

На момент націоналізації "ПриватБанк" був найбільшим у державі і перебував в критичному стані. Це спричиняло великі ризики не лише для великої кількості депозитів приватних осіб і обслуговування багатьох зарплатних і пенсійних рахунків простих українців, а й загрожувало колапсом всієї банківської системи України, вважає директор київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. В інтерв'ю DW він назвав націоналізацію "абсолютно виправданим кроком" з порятунку банку, проведеним без жодних зупинок банківських операцій.

Що далі?

Економіст не очікує негайного повернення банку Ігореві Коломойському. "Я ризикну зробити припущення, що все залишиться так, як є. Навряд чи в середньостроковій перспективі ми отримаємо рішення, якого зараз всі бояться", - сказав DW Бураковський. Так само і безперечний лідер симпатій українців перед президентськими виборами Володимир Зеленський в разі своєї перемоги не матиме конституційних і правових можливостей впливати на ситуацію навколо "ПриватБанку", зазначає експерт. А будь-які позаправні дії можуть лише збурити українське банківське середовище і закордонних інвесторів, каже він.

Натомість виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда переконаний, що судове рішення на користь Коломойського в останній момент може змінити перебіг президентської кампанії. Експерт нагадав, що бізнесмен не приховує своєї прихильності до Володимира Зеленського і вже заявив про намір повернутися в Україну в разі його перемоги на виборах. В інтерв'ю DW Магда не виключив, що після рішення суду на користь Коломойського, який "щонайменше є бізнес-партнером Зеленського", слід чекати падіння курсу гривні і паніки серед власників рахунків в "ПриватБанку". "Я б на місці Зеленського негайно знявся з президентських перегонів, бо це судове рішення його дискредитує, завдає йому потужного удару", - зазначив Магда.

Якщо ж націоналізації "ПриватБанку" буде дійсно дано задній хід, це загрожує не лише катастрофою для всієї банківської системи України, але й кидає тінь на співпрацю Києва з закордонними фінансовими донорами - перш за все, з МВФ, переконаний виконавчий директор Міжнародного фодну Блейзера Олег Устенко. Щоби запобігти негативним наслідкам, колишнє керівництво НБУ на чолі з Валерією Гонтаревою, за якого відбулася націоналізація, має негайно дати детальні пояснення тому, що відбувалося за лаштунками, вважає він. "Це в інтересах України, щоби таке детальне розслідування відбулося максимально прозоро", - каже Устенко.