Чи достатньо робить Україна для боротьби зі СНІДом?

Говорити про бездіяльність влади в боротьбі зі СНІДом некоректно, кажуть у Міністерстві охорони здоров’я. Співробітники відомства весь час вивчають міжнародний досвід, аби зупинити епідемію. Так навесні група представників міністерства відвідувала Німеччину, розповідає заступник голови Комітету з протидії ВІЛ/СНІДу МОЗ України Олена Єщенко. Побачене лягло в основу національної програми боротьби зі СНІДом.

«Використаний досвід з уразливими групами. Ми бачили, як працюють в Німеччині такі групи як чоловіки, які мають секс з чоловіками, працівники комерційного сексу. Дізнавалися, які профілактичні програми поширюються на ці групи. І фактично ми це вже врахували».

Єщенко розповідає, що вже цього року вдалося запровадити на державному телебаченні 15-хвилинну передачу про СНІД. Вона каже, що такий досвід спілкування з німецькими колегами був вельми корисний. Активіст Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ Дмитро Шерембей вважає, що чиновники не розуміють, як саме можна вплинути на СНІД. Він каже, що розробляються державні програми, запозичується досвід, але реально це жодним чином не зупиняє епідемію:

«Те, що вони їздять у Німеччину, Великобританію – це, мабуть, від того, що у них є на це гроші. Але ж вони їздять туди виключну з туристичною метою. Якщо все залишиться таким пасивним у держсистемі, то через 20-30 років 50% українців будуть інфіковані цією хворобою».

За словами Шерембея, треба збільшити бюджет держпрограм по СНІДу до 6 млрд. грн. та зробити прозорою процедуру тендерної закупівлі препаратів для лікування та профілактики ВІЛ/СНІДу.

Лілія Гришко