"Антонов" і авіаперевезення НАТО
7 травня 2018 р.
Ця новина у західних ЗМІ стала для багатьох несподіванкою. У другій половині квітня приватна російська авіакомпанія "Волга-Дніпро" поінформувала НАТО про припинення понад десятирічної співпраці за програмою SALIS. Після закінчення в кінці 2018 року чинного контракту фірма з Ульяновська не збирається його подовжувати і надавати альянсу для авіаперевезень свої літаки Ан-124 "Руслан". Про причини не повідомляється, але, за даними російських ЗМІ, ця "нова комерційна політика" пов'язана із західними санкціями проти російських компаній і "безпрецедентним зовнішньополітичним тиском" на Росію. Як сказано у відповіді міноборони Німеччини на запит DW, Агентство НАТО із забезпечення та закупівель (NSPA) веде переговори про продовження контракту і поінформувало учасників про те, що "один з партнерів відкликав заявку". Запит в NSPA залишився без відповіді.
"Ахіллесова п'ята" НАТО
Рішення російської сторони створює проблему для Північноатлантичного альянсу, в першу чергу - для Німеччини як основного клієнта в рамках SALIS. Коментувати можливі наслідки виходу росіян із програми в уряді відмовилися. "Це у будь-якому випадку важка втрата, але її можна компенсувати грошима", - сказав DW відставний генерал Бундесверу Ганс-Лотар Домрезе (Hans-Lothar Domröse).
За його висловом, брак власних великих військово-транспортних літаків - "ахіллесова п'ята" як НАТО, так і Бундесверу. У майбутньому, можливо, доведеться використовувати літаки інших країн, наприклад, американський Boeing С-17. Крім того, в разі транспортування менш містких літаків військову техніку "доведеться розбирати на дрібні частини", каже Домрезе.
SALIS: тимчасове стає постійним
SALIS (Strategic Airlift Interim Solution), що стартувала у 2006 році, замислювалася як "тимчасове рішення для стратегічних авіаперевезень", так перекладається її англійська абревіатура. Розроблений у СРСР "Антонов" виявився дешевим і затребуваним перевізником для великогабаритних і особливо важких вантажів країн НАТО - гелікоптерів або бронетехніки.
Оскільки нові військово-транспортні літаки Airbus А400М надходять до ВПС країн НАТО із затримками, а за вантажопідйомністю поступаються "Русланам" у 3-4 рази, контракт продовжували, а слово "тимчасовий" (interim) у назві замінили на "міжнародний" (international) . "Це ідеальний літак для наших потреб, - пояснює Домрезе, колишній головком Об'єднаних сил НАТО у Брюнсумі (Нідерланди). - Коли потрібно було швидко відправити кудись великий контингент, як в Малі на Заході Африки, де була розгорнута місія ООН, ми із задоволенням користувалися послугами "Антонова".
Кінець російсько-українського проекту
Спочатку проект був спільний, російсько-український. З української сторони в ньому брала участь авіакомпанія "Авіалінії Антонова", частина держкомпанії "Антонов" - розробника і власника кількох літаків. "Антонов" у свою чергу входить в держконцерн "Укроборонпром".
Проект був взаємовигідним: українці допомагали росіянам подовжити термін експлуатації літаків, отримуючи з РФ, де раніше будували "Руслан" запчастини, і користуючись зв'язками на міжнародному ринку.
Після анексії Криму в 2014 році Україна згорнула співпрацю з Росією у багатьох сферах, у тому числі - в авіації, але це не відразу торкнулося SALIS. Лише через два роки українська сторона вийшла із зареєстрованої у Лейпцигу спільної фірми, заснувавши там же власну. Нинішній дворічний контракт з НАТО на 2017 і 2018 роки росіяни та українці виконують вже окремо.
Шанс для "Антонова"
Чи зможуть тепер українці зайняти місце росіян? Київ вже просигналізував про таке бажання на авіасалоні ILA-2018, що відбувся у Берліні наприкінці квітня. "Антонов" анонсував готовність продовжити виконання стратегічних перевезень за програмою SALIS і забезпечити необхідну для цього кількість літаків", - повідомили DW у прес-службі держпідприємства.
У російській компанії "Волга-Дніпро" 12 літаків Ан-124 "Руслан" проти семи у "Авіаліній Антонова". Але, з іншого боку, крім авторських прав розробника, українці мають додатковий козир - найбільший у світі транспортний літак Ан-225 "Мрія", створений свого часу для перевезення радянського космічного корабля "Буран".
"Як показує досвід ДП "Антонов" у SALIS, починаючи від 2006 року, такого парку (сім "Русланів" плюс "Мрія") достатньо для виконання зобов'язань за програмою", - заявили в прес-службі підприємства. І додали, що у компанії є ще Ан-22 "Антей" з вантажопідйомністю 60 тонн. Усі ці транспортники - спадок СРСР. Незважаючи на постійну модернізацію, їхній ресурс у довгостроковій перспективі буде вичерпано. Виробляти нові такі машини зараз не можуть ані Росія, ані Україна.
Ціна питання для "Антонова" і НАТО
Можливо, "Авіалінії Антонова" справді зможуть самотужки обслуговувати НАТО, оскільки потреби альянсу й кількість країн-учасниць програми SALIS знижуються. Коли проект стартував, у ньому брали участь понад півтора десятка країн НАТО і ЄС. Зараз їх залишилося десять: Німеччина, Франція, Бельгія, Чехія, Угорщина, Люксембург, Норвегія, Польща, Словаччина і Словенія.
Про те, чи збираються "Авіалінії Антонова" в разі укладення нового контракту на 2019 рік підвищувати вартість своїх послуг для НАТО, у компанії не розголошують, посилаючись на комерційну таємницю. У німецьких ЗМІ пройшла інформація, що за нинішнім контрактом українці запросили набагато вищу ціну, ніж росіяни - мало не в півтора-два рази. У прес-службі "Антонова" сказали, що "ця інформація не відповідає дійсності".
А у міноборони Німеччини повідомили, що "узагальнені порівняння неможливі", але рівень "операційних постійних витрат" за льотну годину у росіян був нижчим, ніж в українців, точніше - у їхньої дочірньої німецької компанії. Але до цих постійних витрат додаються змінні, такі, як на обслуговування літаків, паливо або проживання екіпажу. За даними міноборони ФРН, на виконання нинішнього дворічного контракту з SALIS у бюджеті закладено близько 100 мільйонів євро.