Слабка дипломатія

Останніми тижнями проблем міністрам закордонних справ країн ЄС не бракує. Скандал із викликом посла ЄС в Україні "на килим" до МЗС України та вислання європейських дипломатів з Мінську - лише "горішки" у порівнянні з ще складнішими та більш заплутаними труднощами на міжнародній арені. Аби обговорити стратегію закордонної політики, міністри закордонних справ країн спільноти під проводом високої представниці з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон зібралися у Копенгагені на неформальну зустріч.

Та головними темами для дискусій баронеса Ештон обрала питання відкриття спільних посольств та перспективи створення Служби зовнішньополітичної діяльності. Коли ж репортери запитали її про кровопролиття у Сирії, пані Ештон залишилася незворушною, відповівши, що з приводу Сирії ЄС вже озвучив єдину позицію і тепер просуває дипломатичні ініціативи з врегулювання кризи.

Могло б бути й гірше?

Кетрін Ештон, яка вже два роки керує дипломатією ЄС, вже не раз критикували як раз таки за безініціативність. Втім, і серед міністрів закордонних справ Євросоюзу особливої єдності не спостерігається - під час зустрічі у Копенгагені міністри закордонних справ Франції та міністр у європейських справах Польщі сперечалися про впливовість майбутньої Служби зовнішньополітичної діяльності, яка має стати чимось на кшталт міністерства закордонних справ ЄС.

Водночас міністр закордонних справ Фінляндії Ерккі Туоміоя постав питання руба. "Насправді Євросоюз втрачає свою вагомість. Хто сьогодні до нас взагалі дослуховується?", - запитав він.

Вестервелле закликає обрати європейського президента

Його німецький колега Ґідо Вестервелле заявив, що згоден з лінією Ештон, але висловив занепокоєння тим, що європейська зовнішня політика стає дедалі менш координованою й провадиться все частіше на рівні національних урядів. На його думку, Європа зможе впливати на події у світі, лише виступаючи спільним фронтом.

Для цього, вважає він, необхідно ухвалити європейську конституцію та всенародно обирати європейського президента. "Нам вже зараз треба починати цю дискусію. Якщо тут йдеться про 500 мільйонів громадян, то це ініціатива кількох років, а не далекого майбутнього", - наголосив він.

Пацифістські заяви

В ході неформальної зустрічі голови дипломатичних відомств країн ЄС обмінялися думками з сирійського та іранського питань. Ґідо Вестервелле висловив впевненість, що падіння режиму Башара Ассада у Сирії вже почалося, але виступив проти воєнного втручання. Він висловив сподівання на те, що Росія, яка послідовно блокує ухвалення резолюції у Раді безпеки ООН, після виборів змінить свою позицію.

Його колега з Люксембургу Жан Ассельборн вважає позицію Сирії та Китаю щодо кризи в Сирії "фатально помилковою".

Що ж стосується Ірану, Вестервеллє зазначив, що, якщо Тегеран продемонструє серйозність на переговорах з його атомної програми, лише тоді зможе сподіватися на помякшення санкцій. У будь-якому разі, додав він, ЄС рішуче налаштований на те, щоб не дозволити іранцям мати ядерний потенціал.

Але й тут Вестервеллє озвучив пацифістську позицію, що розходиться з заявами прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, який не виключив необхідності завдання удару по іранських ядерних об’єктах. Подібні коментарі, вважає Вестервеллє, послаблюють міжнародні санкції проти Ірану. "чим більше говорять вголос про воєнний сценарій, тим менше країн захочуть доєднуватись до санкцій", - переконаний очільник німецької дипломатії.

Автор: Кристоф Газзельбах, Дмитро Каневський
Редактор: Захар Бутирський