1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи потрібне німцям постійне членство в Раді безпеки ООН?

14 червня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALxw

Німецька преса продовжує коментувати початок передвиборної боротьби в Німеччині. Окрім того, темою коментарів є недавній референдум в Італії щодо лібералізації законів про штучне запліднення та вплив на його пербіг висловлювань Папи Римського Бенедикта XVI. Німецькі газети приділяють увагу також намаганням Берліна стати постійним членом Ради Безпеки ООН.

Газета NORDWEST-ZEITUNG, аналізуючи останні події, пов“язані з підготовкою до парламентських виборів у Німеччині, пише:

Шовкові рукавички не є необхідним предметом уніформи учасника виборів. Але складається таке враження, що цього разу для виборчої кампанії витягнуто зі схованки дерев“яні молоти. Щоразу частіше предметом виборчих дебатів стає соціальна політика. Кожна сторона залякує електорат апокаліптичними сценаріями в разі, якщо до влади прийде конкурент, -

зазначає NORDWEST-ZEITUNG і наводить конкретні приклади:

Так, явно виходить за рамки реальності те, як канцлер Ґергард Шредер інтерпретує плани Християнсько-демократичного союзу побудувати соціальну державу. Так само нещирими є намагання ХДС/ХСС виставити нинішню урядову коаліцію єдиним офірним цапом, винним у провалі політики ринку праці. Опозиційні партії теж брали активну участь у формулюванні програми соціальних реформ „Гартц-4“. Якщо хтось спробує собі тихо відкараскатися від прорахунків у соціальній політиці, той чинить не чесно. Настав уже час для партій відкрито презентувати свої концепції, а не давати сумнівні обіцянки. Виборець бажає перевірити їх перед виборами, а не після, – підкреслює NORDWEST-ZEITUNG.

Тему продовжує газета DARMSTÄDTER ECHO:

Дві третини мешканців Німеччини висловили під час опитування громадської думки сумнів щодо того, що політика здатна вирішувати економічні проблеми. Запальні передвиборні фрази про „сильну державу“ Ґергарда Шредера та про „економічне зростання“ Анґели Меркель навряд чи в стані подолати ці сумніви. Громадяни бажають знати, які рецепти партії зможуть запропонувати конкретно, аби вивести країну з кризи – і лише потім вирішуватимуть, – стверджує NORDWEST-ZEITUNG.

Перейдемо до іншої теми. Газета MÄRKISCHE ODERZEITUNG ставить питання руба: Чи потрібне німцям постійне членство в Раді Безпеки ООН?

Слідкуючи за сигналами з кола нинішніх постійних членів Ради Безпеки ООН – а їх це стосується у першу чергу – поки що важко розгледіти якісь перспективи Берліна здобути там постійне місце. Замість цього виникає враження, що Німеччина наражається на тривалі неприємності на території, де країна дійсно має безпосередні інтереси – у Європі. Водночас головним запереченням щодо постійного членства Німеччини є те, що така претензіє не має під собою жодних підстав. Ні в програмному сенсі невідомо, яку мету переслідує цим Берлін, ні в сенсі готовності взяти на себе таку велику відповідальність. Єдине, до чого реально призведе постійне членство в Раді Безпеки – це зростання оборонного бюджету. „Чи ми саме цього бажаємо?“ – запитує колишній федеральний канцлер Гельмут Шмідт, застерігаючи перед перед великим шаленством. І він має в цьому рацію, – погодджується MÄRKISCHE ODERZEITUNG.

І на завершення – коментарі німецької преси про референдум щодо штучного заплідення і про вплив на його перебіг висловлювань Папи Бенедикта XVI. Газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG пише:

Колишній президент Італії Скальфаро зауважив, що відносини громадян і католиків до своєї церкви дещо змінилися в Італії. Тепер люди з цікавістю слухають рішення Ради єпископів і приймають згодом рішення не за наказом, а виходячи із сили арґументів. Минули вже ті часи, коли громадяни відстоювали право на розлучення та аборти й голосували за них хоча б уже тому, щоб піти проти церкви та її жорстких традицій. Можливо італійський ефект зачепить й інші країни. Особливо ті, де мешканці скептично оцінюють духовні впливи на сучасне суспільство, – таке сподівання висловлює FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

Газета ABENDZEITUNG критикує в своїх оцінках заяви Папи Римського:

Своїм втручанням у референдум щодо штучного запліднення понтифік досить суттєво втрутився в італійську внутрішню політику. Папа Римський виступив не лише як мораліст та духовний наставник, а й як буденний політик. Він чітко висловив свою волю. З одного боку його дії можна розглядати як послідовні, з іншого – як зухвалі, - вважає ABENDZEITUNG.

Огляд німецької преси підготував Любомир Петренко