1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи стає ФРН схожою на НДР?

Medyany, Volodymyr25 травня 2007 р.
https://p.dw.com/p/AjCH
Сьогодні у нашому огляді преси - коментарі про вирок убивцям сербського прем’єр-міністра Зорана Джинджича. Інша тема - дискусія в Німеччині з приводу засобів забезпечення правопорядку під час саміту країн „великої вісімки” в Гайліґендаммі, що відбудеться там через два тижні. Те, що у Сербії через чотири роки після вбивства Джинджича таки винесено вирок виконавцям, чогось таки вартує, зауважує німецька газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG:

Політичних замовників убивства, якщо такі були, немає серед засуджених. Утім, принаймні безпосередні виконавці засуджені до 40 років ув’язнення. Сербія втратила зі смертю Джинджича дієвого та рішучого політика, який хотів європеїзувати свою країну. Взаємні підозри та приписування вини після оголошення вироку точитимуть сербську політику й далі. Нинішній голова уряду в Белграді Коштуніца був затятим суперником Джинджича, коли вони разом хотіли звільнити свою країну від кривавої спадщини Мілошевича. Спільно вони також виявили в сербських демократів багато слабких сторін, які властиві їм ще й досі, - читаємо у SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

Натомість австрійська газета STANDARD критикує:

Сербія ніяк не може розквитатися зі своїм недавнім минулим. Слободан Мілошевич помер до того, як йому було винесено вирок у Гаазі. Тому питання про відповідальність сербського керівництва за військові злочини все ще залишається відкритим. Процес у справі вбивства Джинджича завершився винесенням вироку виконавцям, але не замовникам. (...) Політичні наслідки є очевидними. З часу вбивства Джинджича країна помітно відійшла від проєвропейського курсу. Не лише націоналістична риторика знову стає властива сербському урядові. Також відкрита та чесна співпраця з міжнародним трибуналом в Гаазі була та залишається після смерті Джинджича неможливою, - зазначає STANDARD.

До іншої теми. Днями німецькі правоохоронні органи вирішили брати проби запаху тіла для того, щоб за допомогою спеціально навчених собак виявляти агресивно налаштованих демонстрантів під час саміту країн „великої вісімки” в Гайліґендаммі. Газета OSTSEE-ZEITUNG з цього приводу пише:

Свобода брати участь у демонстраціях гарантована будь-якому громадянину. Є лише одна умова: він повинен виражати свій протест мирно та не порушувати прав інших громадян. Саме так записано у восьмій статті конституції Німеччини. Однак саміт „великої вісімки”, що починається через два тижні в Гайліґендаммі, піддає це основне право серйозному випробуванню. Складність полягатиме в дотриманні балансу, причому з обидвох сторін. З одного боку, право на демонстрації не повинно неправильно трактуватися як дозвіл на кидання каміння та пляшок із запальною сумішшю. З іншого боку - влада та сили правопорядку не повинні зловживати своїми повноваженнями, щоб не зводити до рівня злочинців мирних демонстрантів, - констатує газета OSTSEE-ZEITUNG.

Газета MITTELDEUTSCHE ZEITUNG розмірковує:

Чи стає Федеративна Республіка Німеччина схожою на НДР, коли вона так само, як свого часу „штазі”, бере проби тілесного запаху? Звичайно, ні. І все ж ця справа викликає серйозні сумніви. У сил безпеки Німеччини дедалі більше втрачається відчуття того, як їхні дії сприймаються серед населення. Під впливом жахливого ісламського тероризму в силовиків зростає жага контролювання та прагнення будь-якою ціною запобігти небажаним подіям. Звісно, демократична держава має стояти на заваді терору. Але вона повинна водночас терпимо ставитися до демонстрацій. Країна, яка хоче виключити будь-який ризик, рано чи пізно перестає бути вільною, - застерігає газета MITTELDEUTSCHE ZEITUNG.

Тему продовжує газета RHEINPFALZ:

Звісно, будь-які застереження щодо того, аби не перестаратися із заходами безпеки, є виправданими. Просто взяти й заборонити будь-які демонстрації, пов’язані з самітом, не вдасться. Свобода зібрань є великим благом - основоположним правом людини, як канцлер Німеччини Ангела Меркель кілька днів тому цілком справедливо повчала російського президента Володимира Путіна. У кожному конкретному випадку суди вирішуватимуть, де і коли під час саміту „великої вісімки” в Гайліґендаммі можна буде влаштовувати демонстрації. Їхні рішення слід сприймати спокійно, - переконує RHEINPFALZ.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук