CERN: плюси та мінуси
8 жовтня 2013 р.
У женевській лабораторії Європейської організації ядерних досліджень (CERN) українські вчені працюють, власне, ще з 90-х років. Українці брали участь і у створенні Великого андронного колайдеру. До цього часу вчені з України співпрацювали з CERN з власної ініціативи, аби мати можливість проводити наукові дослідження у сучасних лабораторіях на новітньому обладнанні, якого в Україні бракує.
Престиж і користь
Віднині відносини українських вчених з Європейською організацією ядерних досліджень перейшли в офіційну площину, адже Україна підписала документ про приєднання до цієї організації у якості асоційованого члена. "Це визнання внеску українських учених до програм CERN. Для країн, які хочуть бути розвиненими, престижно бути членом цієї організації", - підкреслив в інтерв’ю Deutsche Welle завідувач лабораторії грід-обчислень у фізиці Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова Євген Мартинов.
Утім, за його словами, бути членом Європейської організації ядерних досліджень для країни не лише престижно, а й корисно. Адже тепер українські науково-дослідні заклади і підприємства можуть брати участь у тендерах CERN та отримувати замовлення для різних проектів у сфері сучасної прикладної фізики. Вони зможуть брати участь у створенні нових матеріалів, а також розвивати дослідження у сфері ядерної медицини і ядерних технологій. "Членський внесок України в CERN на рік складатиме 1 мільйон швейцарських франків. За рекомендацією CERN таку ж суму Україна має спрямувати на дослідження фізики високих енергій до інститутів усередині країни. За ці гроші ми можемо повернути у вітчизняну науку молодь", - сподівається Мартинов.
Двері у світле майбутнє..поза Україною
Однак молоді українські вчені розраховують на інше. Адже участь України в CERN також дозволить молодим науковцям стажуватися в найкращих європейських наукових інституціях та отримувати фінансування на проведення там досліджень. Тож нового відтоку мізків не уникнути, впевнений голова Ради молодих вчених Інституту фізики НАН України Антон Сененко.
"Коли відчиняються такі двері, мало хто залишиться в Україні, адже за кордоном стільки наукового обладнання і можливостей реалізуватися. Краще поїхати розвиватися там, аніж животіти тут", - поділився з Deutsche Welle Сененко. За його словами, проблеми з житлом та відсутністю сучасної бази для проведення ядерних досліджень змушують молодь мігрувати за кордон.
CERN як високий старт для молоді
Молодих українських фізиків західні фірми "вербують" для проведення фундаментальних досліджень, адже власне українська наука деградує, зауважує провідний експерт з ядерної енергетики, член Асоціації "Український ядерний форум" Ольга Кошарна. "Повернути в Україну науковців можна лише якщо працюватиме економіка, щоб знання, які вони отримують на стажуванні за кордоном, можна було застосувати тут. А так вони всі ставатимуть громадянами інших країн", - каже Кошарна.
За офіційними даними CERN, нині з Європейською організації ядерних досліджень співпрацює 47 українських вчених. "Але вони рахують всіх, у кого колись був український паспорт. Зараз з CERN працює 15-17 українських науковців. Всі інші вже стали громадянами інших країн", - констатує Євген Мартинов, який бере участь у колаборації ALICE CERN, дослідницькій групі, яка експлуатує Великий адронний колайдер у Швейцарії.
Один з багатьох
Випускник фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені Каразіна Ілля Шаповал, якого український вуз направляв до CERN у наукове відрядження, залишився працювати у Женеві. Випускник отримав запрошення на постійну роботу. Упродовж року він фактично перебуває CERN, однак залишився співробітником свого рідного вузу. «Я єдиний українець в CERN, хто одночасно є співробітником цієї організації та ННЦ Харківського фізико-технічного інституту, просуваючи авторитет рідного вишу, як можу, всіма доступними способами. Я не забув і завжди пам'ятатиму, звідки я», - розповів Шаповал Deutsche Welle.
Утім, це радше виняток. Здебільшого молодь залишається працювати за кордоном назавжди. Антон Сененко визнає, що найчастіше погоджуються змінити місце проживання молоді науковці до 25 років.