Психічні розлади
10 жовтня 2012 р.
Донька постійно різала себе лезом, розповідає Ульріке Вольф. Тоді Кім було п'ятнадцять. Спершу психічні розлади у дівчини не помічали ні батьки, ні вчителі. Лише прощальний лист, який вона залишила у себе на ліжку, змусив зрозуміти масштаб проблеми. «Близьким важко здогадатися в чому справа.
Іноді зауважуєш, що твоя дитина відрізняється від інших, але навіть не підозрюєш, що за цим всім може стояти серйозне захворювання», - розповіла у розмові з DW Ульріке Вольф. Тепер зрозуміло, що у такий спосіб, Кім волала по допомогу – їй потрібна була терапія.
Біль знімає напругу
Наносити собі подряпини, опіки або удари – все це способи пом'якшити сильні духовні муки, від яких страждає молодь з психічними розладами, пояснює професор Ромуальд Бруннер з університетської клініки Гайдельберга. Заступник директора відділення психіатрії для дітей та молоді керує німецьким представництвом «Врятуймо та підтримаємо молоді життя в Європі» (SEYLE «Saving and Empowering Young Lives in Europe»). Загалом, організація, у якій лікують психічні розлади молоді та дітей, присутня в 10 країнах Європи та в Ізраїлі. За її сприяння було проведене анонімне опитування учнів та учениць віком від 14 до 16 років. Результати виявили, що 8 відсотків хлопців та понад 18 відсотків дівчат, як мінімум тричі, вже завдавали собі поранень.
Але приводом для проведення дослідження стали високі показники психічних аномалій серед молоді, каже Бруннер. Сюди відносяться і суїцидальні настрої. «8 відсотків дівчат розповіли, що вже намагалися покінчити життя самогубством». У Центральній Європі більше, ніж від суїцидів молоді гине лише в автокатастрофах.
В епоху інтернету
Нині молодь міняє реальне спілкування на віртуальне. Від інтернету молоді люди залежні, знайомства теж заводять через Facebook, а без мобільного телефону не можуть існувати зовсім. «Можливо це і парадокс, але інтернет водночас відкриває можливість для розширення кола спілкування, але врешті не здатен замінити «живих» контактів». Ця група, на думку Бруннера, більше страждає від депресії та суїцидальних думок.
З тим, що молодь дедалі частіше стає залежною від "мобілок", погоджується і Елейн де Ґузман. Вона лікар-психіатр дітей та молоді в одній із клінік неподалік Кельна. Там діє правило: до неї в кабінет пацієнти заходять без "мобілки" та комп'ютера. «Нещодавно до нас прийшла шістнадцятирічна пацієнтка і ми доволі довго вмовляли її зайти без телефону», каже головний лікар. «Потім в особистій розмові вона визнала, що сумнівалась чи витримає цілу годину без приладу». Лікар пишається цим невеличким успіхом.
Вік пацієнтів у клініці коливається від 12 до 20 років. Приходять вони з неврозами або приступами страху. Лікують мистецтвом, розмовами у групі, особистими бесідами. До деяких терапій залучають домашніх тварин.
Підлітки розучилися спілкуватися «вживу»
Кожна людина себе час від часу недооцінює, сумує та не може заснути. Бруннер стверджує, що це невід'ємні риси людської природи. Але коли людина тривалий час перебуває в такому стані – це вже тривожний симптом.
Сучасні підлітки, так би мовити, «оцифровані» і дуже швидко можуть зорієнтуватися у віртуальному світі, каже Елейн де Ґузман. Батьки за ними не встигають. Вона вважає, що якраз у підлітковому віці дитина з одного боку стає самостійною і віддаляється від батьків, але з іншого все ще хоче рівнятися на когось в дорослому світі. І "відсталі" батьки для них не взірець. «На цьому ґрунті виникає глибока комунікативна прірва між поколіннями», - зазначає лікар. Поглиблюється вона тим, що підлітки годинами сидять перед комп'ютером, створюють собі віртуальний світ, а в реальному не дають собі ради.
Залучати вчителів
Допомогти попередити біду на ранніх стадіях можуть вчителі. У межах дослідження SEYLE, лікарі розробили для них спеціальні. Так, педагогів хочуть навчити розпізнавати психічні проблеми, коли ті лише зароджуються, і вчасно надавати допомогу. Інший тренінг – для учнів. Він мав би навчити їх краще розуміти одне одного і бути уважнішим до проблем ближнього. Можливо, такі "уроки" доможуть вчасно надати психологічну допомогу учням, у яких вже виявлені розлади.
Молоді, як і дорослим, зазвичай складніше звернутися до психолога ,ніж до його "колег по цеху". Найважливіше у цій ситуації – наважитися на перший крок. Після того, як лікування розпочато, страх перед затяжною терапією зазвичай відступає.
Кім, наприклад, вилікували. Вона вже закінчила школу і продовжує навчання. «В неї все добре», каже мати, Ульріке Вольф. Про психологічні проблеми шестирічної давності нагадують лише шрами.
За даними міністерства охорони здоров'я Німеччини кожен третій мешканець країни хоча б раз в житті страждав від психологічних розладів. З 1992 року, за ініціативою Світової Федерації Психічного здоров'я (World Federation for Mental Health), 10 жовтня було визначено днем духовного здоров'я. Щороку організація намагається привернути увагу світу до потреб та проблем цих хворих. 2012-го заходи присвятять темі «Депресія: глобальна криза».