Чому Кишинів віддаляється від Москви та до чого тут ЄС

Молдовські чиновники не їздять до Москви, російських політологів та журналістів не пускають у Молдову. Що відбувається в відносинах двох країн? Та чи пов'язано це якось із євроінтеграцією?

Молдова дедалі більше віддаляється від Росії. Ані члени молдовського уряду, ані парламентарі з правлячої в Кишиневі демократичної більшості вже більше півроку не відвідують РФ. Постійне бюро парламенту постановило не фінансувати поїздку в Москву молдовської делегації для участі в першому за останні кілька років засіданні міжпарламентської групи співпраці. Туди 12 грудня вирушили тільки опозиційні соціалісти на чолі з головою партії, екс-прем'єр-міністеркою країни Зінаїдою Гречаною. DW за допомогою експертів спробувала з'ясувати, що відбувається в молдовсько-російських відносинах.

Заборона на виїзд з Молдови

У молдовському парламенті група співпраці з Росією найчисленніша - 56 осіб. Але до Москви вирушили тільки 11 представників опозиційної фракції соціалістів коштом своєї політсили - партії президента країни Ігоря Додона. Як пояснив в інтерв'ю DW генеральний секретар партії соціалістів, депутат Влад Батринча: "Ми зверталися і до інших фракцій, в тому числі до комуністів, із пропозицією взяти участь в засіданні міжпарламентської групи співпраці, але всі відмовилися". Рішення не фінансувати з бюджету поїздку групи депутатів до Москви було ухвалено постійним бюро парламенту 25 листопада. Як сказано в поширеному прес-релізі, народні обранці, які бажають поїхати туди, "не зможуть представляти парламент Республіки Молдова".

Ще на початку березня 2017 року депутати правлячої більшості й молдовські чиновники-високопосадовці відмовилися від будь-яких поїздок в Російську Федерацію. Приводом для такого рішення, йдеться в документі, стали зловживання з боку російських спецслужб, котрі "неправомірно допитували і обшукували" молдовських чиновників, депутатів, дипломатів, які в'їжджали в РФ, а також намагалися ініціювати міжнародний моніторинг за однією із осіб молдовської політеліти. Хоча в документі не згадувалося прізвище, мова йде про лідера Демпартії, олігарха Влада Плахотнюка, якого молдовські ЗМІ та громадянське суспільство звинувачують в узурпації влади в країні.

Не пускають у Кишинів

Кишинівський аеропорт

Як повідомили DW на умовах анонімності джерела в кишинівському аеропорту, "навіть якщо чиновнику чи дипломату потрібно вилетіти кудись транзитом дуже терміново і немає квитків на інші рейси, крім московських, людина відкладає поїздку". Водночас прикордонна поліція не пропускає на територію Молдови російських політологів, журналістів і навіть артистів. Подібних випадків вже назбиралося десятки.

Наприкінці вересня, приміром, в Кишинів не пропустили російську журналістку Дарину Асламову, що приїхала для інтерв'ю з президентом Ігорем Додоном. В аеропорту вона представилася громадянкою Хорватії і розмовляла з представниками прикордонної поліції англійською мовою. Її відправили назад до Москви. Як згодом сказали прикордонники журналістам, "вона не змогла пояснити мету візиту".

Таку саму причину наводили, коли в кінці жовтня не випустили з кишинівського аеропорту російського політичного аналітика, відомого економіста Михайла Делягіна, який летів в Молдову для участі в конференції, присвяченій 100-річчю жовтневої революції. Форум був організований Партією комуністів Молдови. Під час проходження паспортного контролю науковцю повідомили, що він є "небажаним елементом" для Молдови.

Але найгучніший скандал стався на початку серпня, колив Молдові оголосили персоною нон грата російського віце-прем'єра, тодішнього спецпредставника президента РФ щодо Придністров'я Дмитра Рогозіна. 28 липня пасажирський літак з чиновником на борту, що летів з Москви до Кишинева, не пропустила через свій повітряний простір Румунія.

Логіка влади

Логіка влади зрозуміла, вважає політичний аналітик Віктор Гуреу. "Ми спостерігаємо протистояння між Молдовою і Росією, і перший крок до нього зробила Москва, досить згадати, як в 2014-2016 роках російські спецслужби допитували і принижували наших чиновників, які прилітають до Росії", - переконаний експерт. З його точки зору, "таке ставлення було пов'язано з розслідуванням "Ландромату" та атак на банківську систему Молдови. Люди, яким ці розслідування невигідні, перебували в Москві". "Ландромат", або "молдовська схема" з відмивання грошей, у якій брали участь російські, молдовські й латвійські банки, діяла протягом кількох років. Вперше про неї стало відомо в 2014 році.

"Заборонні заходи є ознакою слабкості, з другого, Росія незаконно тримає свої війська на території республіки, - нагадує в інтерв'ю DW політичний аналітик Оазу Нантой. - Ось виведіть свої війська, і ми будемо дружити, обмінюватися делегаціями тощо. Це стосується і трансляції російських телепрограм". 7 грудня молдовський парламент ухвалив у двох читаннях закон, що забороняє трансляцію на території країни політичних і військових телепрограм з країн, що не підписали Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Росія підписала документ у 2006 році, але досі його не ратифікувала.

Євроінтеграція Молдови

Контакти Молдови і НАТО викликають в Москві роздратування

Однак таку точку зору поділяють далеко не всі. На думку голови Асамблеї народів Молдови - неурядової організації, що підтримує тісні стосунки з Асамблеєю народів Росії в рамках євроазійських інтеграційних процесів - Ольги Гончарової, все, що відбувається між Молдовою і Росією, "погано з точки зору політики будь-якої держави". Як пояснила експертка в інтерв'ю DW, "те, що відбувається щодо РФ, нерозумно, адже маленька Молдова не може ігнорувати такого серйозного геополітичного гравця, як Росія. Відносини з нею мають розвиватися на дружніх засадах, як і з іншими країнами". "Але для молдовської політики завжди було характерно метання з боку в бік, то на Схід, то на Захід, без напівтонів", - виснувала Гончарова.

11 грудня Конституційний суд Молдови визнав правомірним внесення в основний закон країни пункту про європейську інтеграцію як стратегічний напрямок розвитку. "Теоретично РФ не висуває особливих претензій щодо зближення республіки з ЄС, її більше хвилюють взаємини Молдови з НАТО, але якщо подивитися глибше, то з 2009 року Росія сприймає проект "Східного партнерства" (Євросоюзу. - Ред.) як ворожий і часто ставить знак рівності між євроатлантичною інтеграцією і євроінтеграцією", - поділився своєю точкою зору з DW політичний аналітик Корнел Чуря. Тож, вважає експерт, рішення молдовського КС "їм не сподобається, але навряд чи воно буде публічно розкритиковано офіційно".

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Розділена Молдова

25 років тому внаслідок збройного конфлікту Молдова була розділена надвоє, а своєрідним кордоном стала річка Дністер. На сході країни, на лівому березі Дністра, виникла самопроголошена "Придністровська молдовська республіка", яка орієнтується на Росію. Дістатися з Молдови до будь-якого населеного пункту Придністров'я можна лише через адміністративний кордон.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Пропускний пункт на придністровській митниці

Бендери - друге завбільшки місто невизнаної "Придністровської республіки". Розташоване воно на правому березі Дністра, але перебуває під юрисдикцією Тирасполя. Раніше доїхати з Кишинева до Бендер можна було за 40 хвилин. Тепер же є небезпека застрягнути на придністровській митниці. Перед нею пост миротворців, де служать молдовські, придністровські та російські військові.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Варницький анклав

Село Варниця лежить на березі Дністра. Воно знаходиться у межах міста Бендери, але адміністративно належить до Аненій-Нойського району правобережної Молдови. 25 років тому, під час збройного конфлікту між берегами Дністра, його жителі підтримували Кишинів, відмовившись стати частиною невизнаного Придністров'я. На фото - меморіал у Варниці, що вшановує пам'ять загиблих односельців.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Вулиця імені Карла XII

Варниці є що запропонувати історикам. Можливо, це єдине у світі село, де є вулиця імені шведського короля Карла XII. Після поразки під Полтавою 1709 року він утік сюди від армії Петра I. У 1711-1713 роках там, де зараз розкинулися городи варницьких селян, виросли королівська резиденція та поселення, яке назвали Новий Стокгольм. 1993 року в Варниці знайшли рештки королівської канцелярії.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

З допомогою Євросоюзу

У найближчому майбутньому на території колишньої королівської резиденції відкриють музей Карла XII. Проект за фінансової підтримки Євросоюзу та Швеції ініціювала шведська неурядова організація зі складною для вимови назвою Nordiskkulturochhistoryformedling. Приєдналася і місцева жіноча організація, яку очолює Вероніка Штефан.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Скарб Мазепи

На вулиці Карла XII є пам'ятний знак на місці смерті українського гетьмана Івана Мазепи, який утік сюди від російської армії разом зі шведським королем. За легендою, тікаючи, Мазепа зумів захопити з собою дві діжки золота і кілька мішків срібла. Частина потонула у Дніпрі, але щось, як кажуть історики, потрапило у Варницю. Мазепа помер у тутешньому сільському будинку 22 вересня 1709 року.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Вулиця на кордоні

Цю вулицю Варниці жителі розташованих навпроти будинків називають по-різному. Одні вважають, що живуть на вулиці Ніколае Йорга, а інші стверджують, що на Борисівській. Це тому, що бік вулиці з непарними номерами належить до молдовської Варниці, а з парними - до придністровських Бендер. Через це виникає чимало проблем, наприклад, у бізнесменів, які хочуть зареєструвати тут підприємство.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Місцеві реалії

Нашим гідом по Варниці став голова місцевої ради Георгій Лупу. Він розповів, що деякі жителі одержують придністровські пенсії з російськими доплатами, оскільки працювали на підприємствах у Бендерах. Співробітники ж варницьких підприємств отримують зарплату в молдовських леях, а послуги ЖКГ оплачують російськими рублями. Співвідношення між леєм і рублем 3:1 на користь придністровської валюти.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Танк у гаражі

Георгій привіз нас на колишню військову базу 14-тої російської армії. На закинутій базі є чимало цікавого. Наприклад, у одному з гаражів стоїть справжній танк. Щоправда, сфотографувати його не вдалося, оскільки господаря не було. Він - один з місцевих жителів, який придбав на цій території ділянку землі разом із закинутим поржавілим обладнанням. Залишилася тут і вартова вишка.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Бендери тоді й зараз

Щоб потрапити з Варниці до Бендер, треба проїхати через митницю й одержати міграційну карту. У червні 1992 року тут точилися запеклі бої за міст через Дністер. У них загинуло більше тисячі людей. Сьогодні місто живе звичайним життям і відрізняється від інших молдовських міст хіба що великою кількістю пам'ятників війни.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Бендерська фортеця

Квитки до Бендерської фортеці, головної пам'ятки міста, можна придбати за молдовські леї. Збудована турками у XVI столітті фортифікація тільки нещодавно відкрилася для екскурсій. У радянські часи тут дислокувалася ракетна бригада 14-ї російської армії та понтонно-мостовий полк. Нині упритул до фортеці прилягає військова частина армії невизнаної "Придністровської республіки".

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Той самий Мюнхгаузен

Перед входом до фортеці стоїть гарматне ядро, на якому той самий Мюнхгаузен злітав поглянути на позиції супротивника, що ховався за стінами цитаделі. І ядро, і пам'ятник літературному герою встановлені тут не просто так. Прототип повісті Рудольфа Еріха Распе - Карл Фрідріх Єронім барон фон Мюнхгаузен - дійсно 1737 року брав участь у штурмі Бендерської фортеці російськими військами.

25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні

Міст, що роз'єднує

З оглядового майданчика Бендерської фортеці видно міст через Дністер. За ним на протилежному боці - Тирасполь, столиця невизнаної "республіки". Усі 25 років, що минули після збройних сутичок, міст не з'єднує, а радше роз'єднує береги. Після завершення конфлікту влітку 1992 року почався процес перемовин з його урегулювання і статусу Придністровського регіону. Він триває досі.

Підпишіться на нас