Швейцарія долучилася до шенгенської зони
12 грудня 2008 р.
На німецько-швейцарському кордоні поки помітно не дуже багато змін. Просто промчати на швидкості, як, наприклад, їдучи до Франції чи до Австрії, не можна. Натомість, у швейцарсько-німецькому напрямку панує повна свобода пересування. Скляні будки, в яких раніше сиділи прикордонники, тепер стоять порожніми. Тут вже ніхто нікого не контролює. Принаймні, на перший погляд.
«Опівночі ми зняли стаціонарні пости і запровадили мобільний контроль»,- пояснив у п’ятницю вранці керівник поліцейської інспекції в Констанці Кай Велцель. Лише на його відділку, який охоплює частину території між німецькою землею Баден-Вюртемберг і Швейцарією, реєструється близько 40 мільйонів випадків перетину кордону в обох напрямках на рік.
Митники теж не втратили роботу – по обидва боки кордону. Це – одна з причин, чому принаймні, в’їжджаючи до альпійської країни не помічаєш разючих змін. Митний контроль залишається без змін, оскільки Швейцарія не належить до європейського митного союзу, вона не є членом ЄС.
Віднині відкрито лише наземні кордони Швейцарії, а за кілька місяців нові правила діятимуть і для авіапасажирів.Громадяни Швейцарії висловилися за приєднання до шенгенської зони ще 2005 року. Водночас ідея вступу до ЄС досі не має підтримки серед населення країни.