Швидкісне читання як шлях до професійного успіху

Середньостатистична швидкість читання для нормальної людини становить приблизно 200 слів за хвилину. Джон Кеннеді, як ми знаємо, міг прочитати за хвилину більше тисячі слів. Утім, навчитися такій шаленій швидкості може будь-хто, справа лише в тренуванні, переконує керівник семінару зі швидкісного читання Юрґен Гампе: „Можна сказати, що ми вчимося читати вдруге. І це дуже захоплюючий процес, котрий ґрунтується на тому, що людина може“.

Вимкнути гальма

Кожному учаснику семінару пояснюють, які процесу у мозку відбуваються при читанні. Людське око сприймає лише певну кількість абстрактних символів, котрі мозок може трансформувати в слова і речення, наповнені конкретним змістом. Учитися читати – це насправді складний процес. Більшість дорослих читають, як діти, тобто слово за словом, подумки промовляючи прочитане. Саме це і є ті „гальма“, які на курсах швидкісного читання вчать „вимикати“.

„У центрі уваги – візуальне читання. Потрібно оптимально використовувати зоровий фокус, тобто ті три з половиною сантиметри, які вхоплює погляд. Це приблизно три-чотири слова за один порух очей“, - пояснює Гампе.

Фітнес для очей і для мозку

Замість того, щоб сприймати кожне слово окремо, очі мають вихоплювати одразу цілу групу слів. Цю техніку можна опанувати, якщо захотіти. Але спочатку це складно, адже ні очі, ні мозок до такого читання не звикли. Тренування – це ніби спортзал для зорових нервів і процесу сприйняття інформації. Утім, недостатньо навчитися лише швидко читати, потрібно також навчитися розуміти прочитане у такий спосіб, що теж непросте завдання.

„Спершу під час навчання це складно, адже спочатку треба зорові процеси призвичаїти до нового темпу. Коли концентруєшся на техніці погляду, не дуже добре сприймаєш зміст прочитаного. Але тоді, коли це дійде до автоматизму, тоді цей процес стає схожим на звичайне читання. Тоді не думаєш, як це робити, а просто робиш“, - розповідає Гампе.

Не лише швидко читати, а й розуміти

Швидкісне читання, розуміння та аналіз прочитаного у такий спосіб – це лише справа техніки, переконують фахівці. Але внаслідок цього процесу також дещо втрачається, наприклад, відчуття мелодійності мови. При досягненні певної швидкості внутрішній голос у голові вимикається. Виникає запитання, чи можна у такий спосіб читати поезію. Для Юрґена Гампе у цьому сенсі немає жодних проблем. „Я вже читав так вірші, - аргументує він. - Деякі з них можна читати в такий спосіб, але деякі краще читати за старою методикою“. З цим погоджуються і учасники семінару.

Професіоналам треба дуже багато читати

Штефан Грубер, котрий працює у сфері інформаційних технологій,пояснює своє бажання навчитися дуже швидко читати професійною потребою і чітко розмежовує читання для отримання інформації і для відпочинку: "На дозвіллі я хотів би насолоджуватися книгою, але у професійному житті йдеться швидше про здобуття інформації". Аби не втрачати кваліфікацію і не поступатися конкурентам Штефанові доводиться постійно опановувати гігантські обсяги інформації.

Його колега Ельке Біттнер додає, що читання на дозвіллі стає розкошами, які у постійному цейтноті дуже складно собі дозволити: "Безперервна лавина інформації стає дедалі більшою. Від тебе очікують, що ти в курсі всього. Це стосується і приватного, і професійного життя. Впоратися з цим, на мою думку, можна лише завдяки цій техніці".

Автор: Крістель Вестер, Наталя Неділько

Редактор: Ольга Сосницька