1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Штучна рогова оболонка – надія для мільйонів людей?

3 січня 2011 р.

Уже через шість тижнів після операції штучна рогова оболонка так добре прижилася в окові, що лікарі зняли шви. За умов звичайної трансплантації рогової оболонки цей процес триває один рік.

https://p.dw.com/p/zsdE
Канадська вчена зі штучною роговою оболонкоюФото: AP

Через подряпане скло погано видно. Схожа ситуація і з роговою оболонкою, цим «вікном» людського ока. Якщо тканина подряпана чи має шрами, вона втрачає прозорість. Пошкоджена рогова оболонка – одна з найпоширеніших причин сліпоти. Для багатьох пацієнтів є лише один шанс – трансплантація. Але, як і з рештою людських органів, попит значно перевищує пропозицію, мільйони людей в світі чекають пересадки.

Можливо, тепер у них з’явиться нова надія. Група шведських та канадських учених розробила синтетичну рогову оболонку в лабораторних умовах. Недавно вони провели успішне випробування свого винаходу.

Група складалася з десятьох шведів, яких об’єднувала одна проблема – вони майже нічого не бачили. В одного учасника рогова оболонка дістала шрами в результаті нещасного випадку. Інші пацієнти потерпають від однієї хвороби, їхня рогова оболонка занадто тонка. Але шансів зробити пересадку мало, каже Пер Фаґерхольм, професор-офтальмолог з університетської клініки в шведському місті Лінкопінгу.

«Головна проблема полягає в тому, що рогову оболонку дуже важко дістати. Просто недостатньо донорів, в усьому світі великий брак цих органів», - каже Фаґерхольм.

Успішний експеримент у маленькій групі

Десять людей вирішили не чекати донорського органу, а стати учасниками унікального експерименту. Пер Фаґерхольм мав вживити у їхні очі штучну рогову оболонку. «Вона виглядає як контактні лінзи», - каже він.

Розробили штучну рогову оболонку вчені з Канади в 1990-ті роки. Як і природна оболонка, вона складається з протеїну колагену. Для цього вчені в лабораторних умовах створили людський колаген. «Колаген – це довгий, схожий на нитку протеїн. З нього можна зробити сплетіння, яке потім імплантувати в око», - пояснює Фаґерхольм.

Спочатку вчені проводили експерименти на тваринах – собаках і свинях. Восени 2007 року були здійснені перші досліди з людьми, але рогову оболонку вживляли лише в одне око. «Ми буквально могли спостерігати за процесом одужання. Сьогодні це можливо завдяки спеціальному мікроскопу», - каже професор-офтальмолог. Через шість тижнів штучна рогова оболонка настільки міцно трималася, що можна було зняти шви.

Достатньо, щоб їздити по автобанах

Оскільки штучна рогова оболонка складається лише з колагену й не містить чужих клітин, організм людини її не відштовхує. Це велика перевага, каже Пер Фаґерхольм. Упродовж двох років він уважно стежив за станом своїх пацієнтів. Після операції їхні очі були запалені, але зрештою негативних наслідків не було, запевняє вчений. У шести з десяти пацієнтів зір покращився. «У офтальмологів є стандартний тест, коли треба називати цифри, які стають дедалі меншими. До операції пацієнти не могли побачити навіть перший рядок з найбільшими цифрами. Через два роки після операції вони змогли – за допомогою окулярів – побачити цифри в другому рядку. А з контактними лінзами вони бачили половину таблиці – цього достатньо, щоб їздити у Швеції по автобанах».

Очікується, що штучна рогова оболонка може через п’ять-шість років надійти у вільний продаж. Хоча чимало пацієнтів не хочуть чекати так довго і хотіли б уже зараз взяти участь у новому експерименті.

Автор: Маріке Деґен / Роман Гончаренко

Редактор: Дмитро Каневський