Ще раз про причини і наслідки терактів

Для людини, яка очевидно дуже серйозно ставиться до відносин з громадськістю, шеф Скотленд Ярду сер Ієн Блер має очевидну схильність до невдалих формулювань. Намагаючись пояснити, чому бразильця притисли до землі й вистрелили йому п’ять разів у потилицю, він сказав, що поліцейська операція не була „найглибшою причиною” смерті молодого чоловіка. Ця заява пана Блера – лише останній приклад з цілої серії. Доводиться спитати себе, чи справді лондонська поліція має керівництво, на яке вона заслуговує. Запобігання новим терактам зараз має бути головним пріоритетом поліції, а красиві слова на прес-конференціях – це справа другорядна. Так, інколи ці пріоритети ніяк не пасують один до одного. Наприклад, коли заступник пана Блера Брайан Педдік відмовляється пов’язувати терористів з ісламом, що є просто жахливими безглуздям. У Нью-Йорку глава поліції швидше ламає собі голову над проблемами безпеки, а не над чутливими питаннями етнічних меншин, - критично зауважує The Daily Telegraph.

Інше британське видання – The Guardian – зазначає:

Головною помилкою було те, що громадськість не було достатньо підготовлено до сцен насильства, які тепер побачила країна... Треба було більше зробити, щоб пояснити людям – для їхньої безпеки потрібні надзвичайно рішучі заходи, - нарікає The Guardian.

Що робити? Запитує німецька газета Stuttgarter Nachrichten:

Проявити твердість? Незважаючи на небезпеку, що занадто активні зусилля поліції обернуться смертю невинних, як це було в Лондоні? Хто дасть однозначну відповідь? Ніхто не хоче створення поліцейської держави. Але всі хочуть мати від держави гарантії безпеки. „Мета терористів – за допомогою бомб змусити нас створити суспільство, де питання безпеки матимуть абсолютний пріоритет”, - каже міністр закордонних справ Йошка Фішер. Він застерігає, що цього не має статися. Фішер каже, що і відкрите суспільство може діяти рішуче. Міністр має рацію. Але для цього потрібні нові інструменти, а не заборони. Тероризм загрожує самій субстанції нашого демократичного суспільства. Захистити його – ось пріоритет, - переконана Stuttgarter Nachrichten.

Швейцарська Tages-Anzeiger з Цюриха звертається до терактів на єгипетському курорті Шарм-ель-Шейх, де загинули десятки людей:

Коли ісламські екстремісти з групи „Джемаа ісламія”, які намагалися скинути режим, влаштували 1997 року бійню в Луксорі, вони перейшли певний поріг і втратили підтримку населення... Але надзвичайний стан, який десятки років тримає єгиптян у залізних рукавицях, виявився неефективним. Він обмежує особисті права й політичні свободи, а зупинити теракти не в змозі. Уряд Єгипту роками стверджує, що про нове покоління „Аль-Каїди” тут не чули, замість того, щоб визнати небезпеку і, відкривши суспільство, створити передумови для участі громадян у політичному житті країни, - пропонує Tages-Anzeiger.

На сторінках австрійської газети Salzburger Nachrichten читаємо:

Об’єктами терактів у Іраку, Ірані, Саудівській Аравії та Єгипті хоч і не стають лідери цих країн, але вони показують їхню безпомічність. А коли убивства відбуваються на Заході, терористів не турбує, що серед загиблих можуть бути й мусульмани. Така тенденція має одну перевагу, якщо в такій ситуації взагалі можна говорити про переваги. Ісламські уряди більше не повинні проявляти солідарності з терористами. Теза про те, що теракти – це своєрідні хрестові походи проти Заходу, більше не має права на існування. Сьогодні уряди в арабському світі мають самі бути зацікавлені в боротьбі з терором, - наголошує Salzburger Nachrichten.

На завершення – коментар берлінської газети Die Welt:

Терор у Єгипті й у Лондоні, в Мадриді й Касабланці, на Балі та в Тунісі, в Кенії та Стамбулі – чи це „Третя світова війна”, про яку говорять зараз деякі аналітики? Факт, що цей вид асиметричної війни охоплює весь світ, а його бійці не знають табу й милосердя. При цьому кожен теракт має своє коріння. Єгипетські терористи користуються ідеологією радикальних мусульман, щоб знищити ненависний режим Мубарака, який вважається прозахідним. У Туреччині до цього додається ідеологія курдських сепаратистів, а в Лондоні, можливо, - зраджені інтеграційні сподівання мусульманських мігрантів. „Аль-Каїда” пропонує тільки ідеологічний каркас для великої кількості автономних терористичних осередків, - підсумовує Die Welt.

Огляд європейської преси підготував Роман Гончаренко