Як стати брюссельським чиновником
17 квітня 2006 р.
Хто подає заявки (бажаючі з Ірландії, Португалії чи Німеччини), офіційно жодної ролі не відіграє. У Брюсселі усі – в першу чергу європейці. Там - вони усі вони рівні. З іншого боку країни-члени ЄС дивляться час від часу один на одного із заздрістю, якщо раптом на роботу беруть більше громадян якоїсь певної країни. І опікуються тим, щоб дістати якомога більше важливих посад.
"У нас немає діючої системи квот. Ми беремо на роботу відповідно до здібностей та професійної придатності. Але, звичайно, ми прагнемо певного географічного розподілення."
- пояснює Йоганес Ляйтенбергер – речник глави Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу. Він розповідає про те, що ще кілька років тому громадян Німеччини зовсім не цікавила робота в Європейських інституціях.
"Правда, у 80х роках ми мали таку ситуацію, коли кількість зацікавлених німецькомовних претендентів була не такою й великою, щоб відповідати демографічній вазі Німеччині у Європейському Союзі.."
Ті, хто тоді потрапили на роботу до Брюсселя, нині займають так звану „німецьку нішу” у європейських інституціях. Минули роки і тепер після кар’єрного росту майже усі вони займають значні посади у брюссельській чиновницькій ієрархії. І хоча ключових місць вони поки що не мають вони певного впливу все-таки досягти вдалося – пояснює Ляйтенбергер.
"У секторі абсолютного топ-менеджменту Німеччина має приблизно 16 відсотків посад, а от у прошарку, що безпосередньо під ним – лише 9 відсотків посад. Там вже видно, так би мовити, закінчення німецької ніші.”
Найбільш успішними щодо кар’єрного росту та перспектив на всіх рівнях є французи та бельгійці. А от британці підходять до цього питання більш тактично і прагнуть взяти якістю а не кількістю. Тобто зайняти найбільш важливі посади.
Щоб зацікавити німців у працевлаштуванні у Брюсселі міністерство закордонних справ федеративної республіки пропонує усім бажаючим спеціальні курси. Той, хто складає письмовий тест, може розраховувати на репетиторів, щоб підготуватися до усного іспиту.
Лобісти, які представляють у Брюсселі німецькі інтереси завжди радіють, коли натрапляють на співрозмовників-німців. Але, говорять вони, на відміну від іспанців або ж поляків, німці у брюссельських кріслах не дуже тепло приймають співвітчизників. У Брюсселі, як то кажуть, усі у першу чергу – європейці.
Тетяна Карпенко