1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Куди йдуть європейські гроші

Олександр Савицький
9 липня 2018 р.

Фінансова підтримка України з боку Євросоюзу та інших донорів є додатковим поштовхом зі впровадження реформ, стверджують незалежні економісти. За останні роки держава отримала від ЄС близько 10 мільярдів євро.

https://p.dw.com/p/313r6
Banknoten
Фото: picture alliance/dpa/F. Gambarini

Україні вдається ефективно використати на впровадження реформ більшу частину європейської фінансової допомоги, яка за останні 4 роки склала не менше 10 мільярдів євро. Але через невиконання умов отримання кредитів, Київ втратив принаймні 600 мільйонів євро торік. Таких висновків дійшли експерти київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Днями в українській столиці вони представили дослідження про фінансову підтримку, яку отримує Україна з боку Європейського Союзу. Київські економісти радять українському уряду подбати прокоординацію донорської допомоги

Домашнє завдання

Європейський Союз від 2014 року заявляв про виділення України до 2020 року ґрантів, кредитів та інших видів фінансової допомоги на 12,8 мільярда євро, нагадав керівник сектору фінансової співпраці Групи підтримки України в Єврокомісії Стефан Шльонінґ. За його словами, частина цих коштів призначена на реформу державного управління. "Без цієї реформи решта реформ в Україні не буде впроваджена швидко, бо багато урядового персоналу не має необхідних навичок", - сказав Шльонінґ.

Презентація дослідження київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Презентація дослідження київського Інституту економічних досліджень та політичних консультаційФото: DW/A. Sawytsky

Фінансова підтримка України Євросоюзом та іншими західними донорами є не лише додатковим поштовхом для впровадження реформ, а й підтримкою України на міжнародній арені, зазначила авторка дослідження "Пріоритети допомоги ЄС Україні: взаємовигідний рух назустріч", керівниця проекту Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. Водночас вона вказала на розпорошеність інформації про західну допомогу, яка надходить не лише від офіційного Брюсселя, а й від різних сторін і держав. "Ми обрали для аналізу 26 найголовніших пріоритетів і дослідили, як нам допоміг ЄС в реалізації цих реформ", - сказала Бетлій.

За її словами, Україна вже отримала від ЄС близько 10 мільярдів євро. Кошти виділяються поступово через те, що Київ має виконувати певні умови їхнього отримання. "Зокрема, було перебачено виділення 3,41 мільярда євро за трьома програмами макрофінансової допомоги. Але Україна змогла отримати лише 2,81 мільярда, бо торік ми не виконали "домашнє завдання" і втратили можливість отримати 600 мільйонів євро", - нагадала економістка. Серед іншого Україна вже отримала впродовж 2014-2016 років три мільярди кредиту Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), і 3,5 мільярди євро інвестицій від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Чому гроші не завжди працюють

У дослідженні київських економістів сказано, що ЄС є найбільшим донором безповоротної технічної допомоги Україні за угодою про асоціацію. Так, у другій половині 2017 року в державі реалізовані 153 проекти на загальну суму близько 300 мільйонів євро. Серед інших держав найбільшим фінансовим донором України є Сполучені Штати Америки, які торік надали 450 мільйонів доларів технічної допомоги. Але автори дослідження вказують на те, що велика кількість напрямків цієї допомоги наводить на думку, що Київ погоджується на отримання західних коштів без ретельного аналізу своїх потреб.

Олександра Бетлій
Олександра БетлійФото: DW/A. Sawytsky

Раніше депутатка Верховної Ради України від комітету з євроінтеграції Оксана Юринець заявляла, що 2017 року Україна використала лише 47 відсотків фінансової допомоги ЄС. У відповідь на запитання DW, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов визнав, що наразі лишаються невикористаними майже шість мільярдів євро кредитів ЄІБ, ЄБРР, уряду Німеччини та Фонду енергоефективності.

Максим Нефьодов
Максим НефьодовФото: DW/A. Sawytsky

Але урядовець сказав, що не варто оцінювати це, як катастрофу, що спричиняє виплату Україною відсотків за неосвоєні гроші. "Насправді, це проблема організації цих проектів. Більшість з них - великі інфраструктурні проекти в енергетиці і транспорті, що розраховані на 7-8 років. Є певні проблеми в контексті українського будівельного законодавства, через що проекти рухаються повільно, але ситуація точно перебуває під контролем", - запевнив Нефьодов.

Не доросли до ґендерної рівності

Дослідження київських економістів засвідчило, що з боку ЄС немає жодного диктату щодо виділення коштів на ті, чи інші реформи, і що визначення пріоритетів західного фінансування відбувається достатньо гармонійно. "Є речі, які цілком ініціювалися донорами, але сказати, що кожен напрямок нав'язувався Заходом я не можу, - зазначила Олександра Бетлій. - Єдиний пріоритет допомоги ЄС, який опитані нами експерти назвали пріоритетом Євросоюзу, але не пріоритетом України, це гендерна політика. Решта пріоритетів названі корисними і для України, і для ЄС", - додала вона.

У дослідженні виділені 10 найважливіших пріоритетів за національною стратегією "Україна 2020", які підтримуються коштом Євросоюзу. Серед них - найбільш успішна реформа в Україні - децентралізація, а також енергонезалежність, енергоефективність, національна безпека і оборона, захист прав власності і ефективне державне управління. Експерти також погодилися з необхідністю всеосяжного аудиту західної допомоги та більш прискіпливої координації донорів, щоби уникнути дублювання ними одних і тих самих проектів.