1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Керченська справа

Данило Білик
10 травня 2019 р.

Україна просить Міжнародний трибунал з морського права зобов'язати Росію звільнити захоплених поблизу Керченської протоки кораблі та українських моряків. Рішення очікується вже 25 травня. Репортаж DW з Гамбурга.

https://p.dw.com/p/3IIdM
Судді Міжнародного трибуналу з морського права під процесу України проти Росії
Судді Міжнародного трибуналу з морського права під процесу України проти РосіїФото: DW/Danylo Bilyk

Міжнародний трибунал із морського права розташований в елітному заміському районі Гамбурга в оточенні розкішних віл. Його адреса не дуже відома навіть таксистам. "Це запитання було на моєму іспиті, але за всю свою кар'єру я везу когось сюди вперше", - каже гамбурзький таксист, який підвозив кореспондента DW до будівлі суду в п'ятницю, 10 травня. Маловідомість трибуналу особливо не дивує: справа про три захоплені Росією українських кораблі та 24 затриманих моряків - лише 26-та за рахунком відтоді, як в 1996 році було засновано цей суд.

Порушення імунітету

Київ вимагає від Москви повернути йому захоплені наприкінці листопада 2018 року поблизу Керченської протоки судна разом з екіпажем. Усі моряки майже весь цей час перебувають у московському СІЗО, очікуючи суду за звинуваченням у незаконному перетині російського державного кордону. За російськими законами, їм загрожують до шести років ув'язнення. Україна вважає російські дії порушенням абсолютного імунітету своїх військових кораблів, яким вони наділені згідно з Конвенцією ООН з морського права, до якої приєдналася і Москва, і Київ. Причому діяти цей імунітет має не лише з урахуванням приналежності анексованого Росією Криму до України, але й якщо уявити, що захоплені українські судна справді увійшли в територіальні води РФ, як це стверджує Москва. "У цьому разі берегова охорона може вимагати в них залишити ці води, але вона не має права зупиняти кораблі або затримувати екіпаж", - каже в розмові з DW експерт з морського права, професор Гамбурзького університету Александер Прельс (Alexander Proelß).

Від 1996 року в Міжнародному трибуналі з морського права було розглянуто лише 25 справ, нині розглядається 26-та
Від 1996 року в Міжнародному трибуналі з морського права було розглянуто лише 25 справ, нині розглядається 26-таФото: DW/D. Bilyk

"Це лише додаткова ілюстрація порушення Росією міжнародного права", - заявила перед судом заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, яка очолила українську делегацію. За її словами, Київ надав Росії всі можливості вирішити ситуацію дипломатичним шляхом, але не отримавши жодного результату, зрештою вирішив звернутися до суду.

Основний суд триватиме роками

Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі - лише перша ланка у судовій тяганині, яку ініціював Київ і яка може тривати роками. Задача суду - в короткий термін прийняти рішення, чи запровадити проти Москви запобіжні заходи, як того вимагає Київ. А саме - звільнити захоплені судна та заарештованих моряків, закрити порушені проти них кримінальні справи та утриматися від порушення нових. По суті справа має вирішуватися вже потім, міжнародним арбітражним судом, який сторони мають спеціально скликати протягом наступних місяців. За оцінками експертів, розгляд справи цим судом може тривати два-три роки.

Свою делегацію на суд у Гамбурзі Росія не надіслала
Свою делегацію на суд у Гамбурзі Росія не надіслалаФото: DW/Danylo Bilyk

Росія на арбітраж, схоже, мовчазно погодилася, але на суд щодо запобіжних заходів у Гамбург свою делегацію все ж не відправила. У дипломатичній ноті, яку ще наприкінці квітня передало суду російське посольство в Німеччині, таке рішення пояснюється тим, що справа, на думку Москви, не підпадає під юрисдикцію Міжнародного трибуналу з морського права. При цьому там посилаються на виняток, який і Росія, і Україна вирішили зробити, приєднуючись до Конвенції ООН з морського права. Згідно з ним, юрисдикція зазначених у ній судів не поширюється на воєнні дії.

Воєнний камінь спотикання

Якби Москва надіслала свою делегацію до Гамбурга, її представникам довелося б відповідати перед судом на запитання, чи має між Україною та Росією місце військовий конфлікт. "І тоді вони б суперечили самі собі", - каже Александер Прельс. На його думку, Україна перебуває у "дуже зручній позиції перед судом". Головне питання - чи зміг Київ переконати суд, що виняток про воєнні дії в даному випадку не діє. "Якщо йому це вдалося, тоді суд, думаю, застосує запобіжні заходи", - каже він.

Коли Росія називає керченський інцидент воєнними діями, то це суперечить не лише її міжнародній позиції щодо відсутності військового конфлікту з Україною, але й позиції, яку Москва відстоює у власних судах., вважає, зокрема, російський адвокат українських моряків Микола Полозов, який також приїхав на слухання у Гамбурзі. "Коли ми кажемо в судах, що вони (моряки, - Ред.) є військовополоненими, що був військовий конфлікт, прокурори і слідчі кажуть: ні-ні, за жодних обставин. Це була поліцейська операція тощо", - каже він у розмові з DW.

Без додаткових запитань

Після викладення представниками України своєї позиції перед Міжнародним трибуналом з морського права судді не поставили їм жодних додаткових запитань. Очільниці делегації Києва Олені Зеркаль це дає підстави для оптимізму. "Ми очікуємо, що 25 травня буде прийняте рішення Міжнародного трибуналу щодо звільнення трьох українських кораблів, а також 24 членів їхнього екіпажу і вони повернуться в Україну, де ми на них дуже чекаємо", - сказала вона журналістам після засідання.

Очільниця української делегації Олена Зеркаль (праворуч) налаштована оптимістично
Очільниця української делегації Олена Зеркаль (праворуч) налаштована оптимістичноФото: DW/D. Bilyk

Експерти, однак, сумніваються, що навіть у разі позитивного для Києва рішення трибуналу Москва візьметься його виконувати. Та Олена Зеркаль не виключає, що Росія може вчинити по-іншому - так, як у випадку з затриманими активістами Green Peace, яких Москву зобов'язали звільнити за рішенням цього ж трибуналу за позовом Нідерландів. Тоді затриманих було відпущено завдяки рішенням президента Росії Володимира Путіна на основі внесених до російського законодавства змін. "Ми не будемо дуже хвилюватися, якщо вони вноситимуть до російського законодавства ще якісь зміни для того, щоб звільнити наших моряків. Бо для нас найбільш важливо, аби хлопці повернулися додому", - каже Зеркаль.

Крім того, ігнорування Росією рішення трибуналу, що трактується як порушення міжнародного права, "може бути основою для прийняття політичними союзниками і партнерами України політичних чи економічних кроків", переконаний адвокат Микола Полозов. "Санкції ЄС, США, Австралії та Канади (проти Москви, - Ред.) у зв'язку з керченським інцидентом були запроваджені в березні. А процедура розширення чи поглиблення санкцій - набагато простіша, ніж запровадження нових", - каже він.