Ротаційне головування в ЄС – анахронізм

Анахронізмом назвав ротаційне головування в спільноті різних країн-членів ЄС європарламентар від фракції Зелених Свен Ґіґольд. За його словами, так завелося в часи, коли спільнота тільки-но була сформована, а країни, що входили до неї, були приблизно на рівних і не хотіли віддавати багато важелів впливу якійсь центральній установі в Брюсселі. З тих пір багато що змінилося, зазначив Ґіґольд в інтерв'ю радіо Deutschlandfunk.

Шкідливо для євро

Зокрема, на його думку, нині така ротація дуже обтяжує процес порятунку євро. Адже на економічній політиці така постійна зміна відповідальних осіб відображається особливо згубно. «Виходить, що різні зустрічі на цю тему проходять під різним головуванням: то це голова єврогрупи Жан-Клод Юнкер, то єврокомісар Олі Рен, то президент ЄС Герман ван Ромпей, то міністри фінансів, які постійно змінюються. Тобто виходить цілих чотири головуючих у галузі євро. З глузду з’їхати!», - каже євродепутат.

За його словами, оптимізму не додає також той факт, що минулих півроку і наступних шість місяців на чолі ЄС – країни, які самі не належать до єврозони: Польща та Данія. Якщо подивитися на перелік наступних країн, що очолюватимуть спільноту (а це Кіпр, Ірландія, Литва та Греція), то можна наперед констатувати, що це ніякі не владні центри Європи, які справді могли б повести за собою континент. Тож фактично їхня роль зводитиметься лише до неформальних структур, які діятимуть паралельно до брюссельських установ, вважає політик.

А віз і досі там

Єдина користь від ротації, на думку Ґіґольда, - це можливість для національних урядів та партій вийти трохи за рамки казанка, в якому вони варять власну національну кашу, і поваритися трохи в європейській зупі, замислитися над загальноєвропейськими інтересами, а не переслідувати виключно власні. Саме сповідування національних інтересів і робить функціонування ЄС з його постійною зміною президентства таким проблематичним.

Ґіґольд навів приклад іспанського головування, під час якого мала бути створена загальноєвропейська рада фінансового нагляду. Утім, Мадрид за шість місяців на чолі спільноти анітрохи не зрушив цей віз з місця, бо самій Іспанії це було невигідно. І лише коли на зміну прийшло бельгійське головування, буквально впродовж кількох тижнів це питання зрушилося.

Автори: Райнгард Бік, Христина Ніколайчук
Редактор: Тетяна Бондаренко