Європарламент пропонує Україні переголосувати
2 грудня 2004 р.
� на своєму надзвичайному засіданні, присвяченому українській кризі.
Європейські депутати закликали українські власті скасувати підсумки другого туру виборів і до кінця року провести повторне голосування за участю міжнародних спостерігачів. Парламентарії були одностайні у підтримці демократії в Україні. Віце-президент Європарламенту Яцек Сариуш-Вольський заявив, що сьогодні всі його колеги є українцями, які розмовляють мовою демократії і свободи. Депутати говорили, що виступають не за Ющенка чи Януковича, а за демократичне проведення виборів. Говорить голова Комітету Європарламенту з зовнішніх відносин, депутат від Німеччини Ельмар Брок:
”З 1990 року народи Східної Європи мають право на справедливі вибори і право визначати власну долю. І це право не можна поставити під питання, не можна замінити зовнішнім втручанням чи маніпуляціями всередині країни. Ось чому мова йде не про того чи іншого кандидата, а про те, що Європарламент стоїть на боці демократії і народів, які домагаються для себе можливості висловлювати те, чого вони хочуть".
Європарламент оваціями привітав гостя дебатів – голову комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Бориса Тарасюка. Під час зустрічі з членами Комітету Європарламенту в зв”язках з Україною він розказав про останні події в країні і також висловився за повторне голосування – яке має відбутися без фальсифікацій у термін до 19 грудня:
”Ми погоджуємося на повний контроль і спостереження за виборами з боку ОБСЄ. Президент України має підписати закон, затверджений Верховною Радою за пару днів до другого туру виборів. Цей закон виключає основу для фальсифікацій – тобто, маніпуляції з відкріпними талонами”.
На знак підтримки української демократії багато європарламентаріїв прийшли на засідання в помаранчевих хустинках чи шарфиках. Депутат від Польщі Броніслав Геремек привітав цей факт, назвавши помаранчевий ”кольором свободи й незалежності”. Зауважимо, що Нідерланди, які головують нині в Євросоюзі, використовують у своїй символіці також помаранчевий – цей колір було вибрано, однак, ще до початку українських подій.
До дебатів у Європарламенті щодо ситуації в Україні долучилися також представники Ради ЄС і Єврокомісії. Атцо Ніколаї від головуючих в ЄС Нідерландів, зауважив, що повторні вибори мають бути вільними, чесними й прозорими. За його словами, голосування має проходити за участю міжнародних і місцевих спостерігачів, засобам масової інформації не повинні перещкоджати у висвітленні подій, а виборці мусять зробити вільний вибір. Він нагадав, що Євросоюз не висловлює підтримку будь-якому з кандидатів, а виступає за чесні вибори. З такою ж позицією виступила Комісар ЄС з зовнішніх відносин і політики щодо нових сусідів Беніта Ферреро-Вальднер:
”Місія спостерігачів ОБСЄ повідомила про серйозні й справді систематичні порушення під час голосування. Зрозуміло, що офіційно проголошені результати не відповідають волі українських виборців. Через це весь Євросоюз і також Єврокомісія не можуть визнати результати виборів”.
Про те, що українські вибори не можна визнати законними, говорили раніше Верховний представник ЄС з зовнішньої політики й політики безпеки Хав”єр Солана, прем”єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде, голова Європарламенту Жозеп Боррель, генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер, канцлер Німеччини Герхард Шредер і багато інших лідерів, які мають вплив у Європі і в світі.
Однак не схоже на те, що до їхніх голосів прислухаються у Москві. Депутати Європарламенту говорили про те, що керівництво Росії все ще намагається вплинути на хід українських подій. Депутат-соціаліст від Греції Панайотіс Беглітіс закликав Росію уникати всіх дій, які б могли ускладнити ситуацію в Україні. За його словами, Україна не може бути розмінною монетою у конфлікті стратегічних інтересів. Член Комітету Європарламенту у зв”язках з Україною, поляк Єжі Бузек про нинішній діалог Києва й Москви сказав, що нафта і газ є дуже важливими, але важливішими є інші речі – такі, як демократія. Борис Тарасюк також звернув увагу колег у Європарламенті на ставлення Москви до кризи в Україні і до постаті Віктора Ющенка. Тарасюк закликав євродепутатів звернути увагу на випуски новин російської редакції телеканалу ”Євроньюз”, які є упередженими щодо лідера української опозиції і заявив, що російські політики мусять змінити свій упереджений підхід до України взагалі й до Ющенка зокрема.
Глава Комітету Європарламенту у зв”язках з Україною Марек Сівец сказав, що для будь-якого переможця українських виборів буде вкрай важливим об”єднати розколоте суспільство.
”На виборах є тільки один переможець, і переможені повинні його визнати. Я вірю, що для можливого переможця Ющенка буде дуже важливим об”єднати суспільство. Так, вибори можливо виграти з незначною більшістю, але неможливо керувати країною, виступаючи проти меншості. На мою думку, це дуже важливий виклик для будь-якого переможця виборів – пана Ющенка зокрема: залучити все суспільство до розбудови спільного майбутнього”,- сказав Сівец в інтерв”ю ”Німецькій хвилі”.
Отже, Європа із хвилюванням очікує на розв”язання української кризи. При цьому європейці не сидять склавши руки – до України вже двічі приїжджали посередники: Верховний представник ЄС Солана, президент Польщі Александр Квасьнєвський та глава ОБСЄ Ян Кубіш. У середу до Києва вирушили 11 депутатів Європарламенту, які мають допомогти опозиції та владі знайти вдале вирішення конфлікту. Якщо Україна ухвалить рішення про повторні вибори, Єврокомісія надасть підтримку переголосуванню – про це заявила Комісар ЄС Ферреро-Вальднер. Вона була однією з багатьох лідерів Євросоюзу, які висловилися за мирне врегулювання українського конфлікту:
”Насамперед хочу сказати, що я категорично виступаю за вирішення кризи ненасильницьким шляхом”.
У свою чергу європарламентарії закликали ЄС запровадити санкції проти українських властей, якщо вони застосують силу проти мирних і демократичних протестів.
Чи достатньо Євросоюз підтримував демократію в Україні раніше, ще до початку кризи? Можливо, за більшої підтримки Європи українська демократія розвивалася б успішніше? Комісар Ферреро-Вальднер уважає, що Євросоюз зробив усе можливе – так, він є найбільшим донором України і з 1991 року надав цій країні понад 1 мільярд євро на підтримку демократизації, інституційних реформ і захист прав людини.
Заступник голови Комітету Європарламенту у зв”язках з Україною Чарльз Таннок уважає, що в нинішній ситуації Європарламент має надсилати ще сильніші сигнали про підтримку української демократії. Депутат від Франції Марі-Анн Іслер-Бегюен сказала, що Україна має право подавати заявку на членство в Євросоюзі. Однак це може відбутися тільки у випадку, якщо українська демократія переможе.