Європарламент закликав РФ скасувати закон про "іноагентів"

Європарламент закликав владу Росії "негайно" скасувати закон про "іноземних агентів" і привести таким чином законодавство країни у відповідність до конституції РФ та її міжнародних зобов'язань. Таку резолюцію Європарламент ухвалив у четвер, 19 грудня, на пленарному засідання в Страсбурзі. Євродепутати проголосували за неї підняттям рук. Проєкт резолюції підготували п'ять з семи фракцій Європарламенту.

Поправки до закону РФ порушують права людини

У грудні дію російського закону про "іноагентів" поширили на фізичних осіб. Під його дію тепер зможуть потрапити люди, які поширювали матеріали ЗМІ та отримували якесь фінансування з-за меж Росії. В резолюції Європарламенту зазначається, що таке розширення дії закону дозволить "шельмувати фізичних осіб як "іноземних агентів", порушуючи тим самим їхні права людини, зокрема свободу слова та свободу об'єднань, а також їхні громадянські права". При цьому в документі нагадують, що конституція РФ гарантує свободу думки та слова, права на об'єднання та на мирні збори.

У резолюції додають, що закон порушує і Європейську конвенцію з прав людини, учасницею якої є і РФ. "Таким чином, Росія не виконує свої зобов'язання як член Ради Європи", - говориться у документі. Також закон про "іноагентів" порушує обов'язки РФ як члена ОБСЄ та підписанта Загальної декларації прав людини.

На думку Європарламенту, закон про "іноагентів" використовують у РФ як засіб придушення та переслідування організацій громадянського суспільства, які співпрацюють з міжнародними донорами.

Відсутність чітких критеріїв у законі про "іноагентів"

З 2017 року закон про "іноагентів" поширюється і на ЗМІ. У Європарламенті вважають, що надмірне використання штрафів проти масмедіа, правозахисних і неурядових організацій (НУО) в Росії "навмисно спрямовано на те, щоб змусити їх витрачати ресурси на сплату штрафів і юридичний захист, обмежуючи таким чином свободу слова", зазначають у резолюції. Нагадаємо, що 5 грудня Держдума РФ ухвалила закон про штрафи за порушення порядку роботи ЗМІ-"іноагентів".

У резолюції вказують і на відсутність чітких критеріїв у законі про "іноагентів", а також правову невизначеність підстав і наслідків його застосування до звичайних громадян. Внаслідок цього існує "ризик вибіркового застосування закону з метою зробити мішенню конкретних осіб, передусім незалежних журналістів та опозиційних активістів".

"Російські громадяни заслужили кращого"

Перед ухваленням резолюції Європарламент провів дебати з приводу останніх змін до закону про "іноагентів". Німецький євродепутат Міхаель Ґалер (Michael Gahler) з фракції Європейської народної партії із жалем говорив про те, що Європарламенту доводиться знову обговорювати ухвалення більш жорстких законів у Росії. "Іноагентами" визнають тих, хто висвітлює порушення прав людини, екологічні злочини, корупцію. Російські громадяни заслужили кращого", - впевнений Ґалер. За його словами, ті, хто розповідає про такі "неприємні" для маленького політичного й економічного класу факти, керуються справжніми інтересами громадян, і не є "іноагентами".

На думку британського євродепутата з фракції "Оновити Європу" Ентоні Хука, "іноагент" - це "явно принизливе" позначення, яке відверто закликає людей: "Не вірте мені". "Ми хочемо дружби, а не ворожнечі з Росією, але ми бачимо, що російський режим придушує критику... держава нищить свободу слова, що є загрозою як для своїх громадян, так і для сусідніх країн", - зауважив Хук.

Порівняння зі США та Угорщиною

Широка більшість євродепутатів, як брали слово, критикували закон про "іноагентів" і виступали на захист незалежних журналістів, блогерів і неурядових організацій. Але кілька парламентарів дотримувалися іншої думки. Француз Тьєррі Маріані з правопопулістської фракції "Ідентичність і демократія" вважає, що резолюція Європарламенту засуджує Сполучені Штати тією самою мірою, якою і Росію. Він має на увазі закон про реєстрацію іноземних агентів, ухвалений у США в 1938 році, який "нагадує в низці пунктів те, що було зараз ухвалено в Росії". В чому саме полягає схожість, Маріані не пояснив. Європарламентарій закликав ЄС наслідувати приклад Ради Європи (яка зняла обмеження на повноваження делегації РФ у Парламентській асамблеї Ради Європи. - Ред.) та "відновити діалог" з Росією. Про порівняння з США говорила й ірландка Клер Дейлі з фракції Лівих.

Водночас більшу кількість євродепутатів хвилювали паралелі між наступом на громадянське суспільство в Росії та деяких країнах ЄС. "Крок за кроком Кремль забирає у російського суспільства свободу. Але йдеться не лише про Росію. Змусити мовчати неурядові організації та критиків, а також знищувати плюралізм у ЗМІ - це найуспішніший російський товар на експорт", - заявила німкеня Віола фон Крамон (Viola von Cramon) з фракції Зелених. Вона назвала Румунію, Чехію, Мальту. Але "взірцевим учнем" президента РФ Володимира Путіна вона вважає прем'єра Угорщини Віктора Орбана.

Десять ЗМІ у списку "іноагентів"

Зараз у російський реєстр ЗМІ-"іноагентів" внесені десять масмедіа, всі вони пов'язані з "Радіо Свобода" та "Голосом Америки". При цьому під дію закону про "іноземних агентів" може потрапити і Deutsche Welle, яка працює також і російською мовою та має студію у Москві. "Ми повинні наполягати, аби міжнародні та німецькі масмедіа, такі як Deutsche Welle, могли в Росії так само вільно працювати, як російські медіа у нас", - заявив DW Міхаель Ґалер.

Верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, який взяв участь у дебатах, пообіцяв, що Євросоюз і надалі підтримуватиме правозахисників у Росії, як і в усьому світі. Допомога полягає зокрема в офіційних заявах, відвідуванні судових засідань, зустріч з активістами, уточнив він.