Європа голосує проти переходу на літній і зимовий час

У ЄС відбувається онлайн-голосування, щоб визначити, на який час раз і назавжди перейде Євросоюз: зимовий чи літній. Стрілки більше не переводитимуть.

На виконання постанови Європарламенту Європейська комісія запустила від четверга, 5 липня, сайт, на якому жителі країн ЄС зможуть до 16 серпня проголосувати за час, якому вони віддають перевагу: літній чи зимовий. Отже, в Євросоюзі переходу з одного часу на інший більше не буде. Бажаючих проголосувати виявилось так багато, що сайт навіть не витримав і його довелось тимчасово відключити. Замість нього відкривається сторінка, на якій Єврокомісія різними мовами перепрошує, що сайт не працює.

Як би там не було, але кінець "гойданню" близький! Це не дивно. Результати опитування, проведеного відомим інститутом вивчення громадської думки Forsa в Німеччині, цілком однозначні: майже дві третини німців вважають перехід на літній і зимовий час безглуздою процедурою. Вони виступають за те, щоб скасувати цей щопіврічний ритуал. Власне кажучи, ідеться про так званий літній час, позаяк зимовий - це "нормальний" час, за яким Європа жила до 1980 року. Через майже 40 років дуже багато жителів європейських країн скаржаться на те, що це негативно позначається на їхньому фізичному стані й психічному здоров'ї. Крім того, економічні вигоди від зсуву годин є істотно меншими, ніж вважалося колись.

Диктатура "соціальних" годин

"Чоловікові потрібно шість годин сну, жінці - сім, а дурневі - вісім", - сказав якось Наполеон. Час сну імператор вважав втраченим, і сам задовольнявся шістьма годинами, як і знаменитий винахідник Едісон. Зате Ейнштейнові було потрібно не менше десяти, а він, як відомо, був геть не дурним. Потреба у сні, а також і те, коли людина засинає і прокидається, - дуже індивідуальні речі, і багато в чому вони зумовлені генетично. Це показує, зокрема, у своїй книзі "Wie wir ticken" (можна перекласти: "Як праюцює наш внутрішній годинник") провідний німецький хронобіолог, дослідник впливу часових ритмів на живі організми Тілль Реннеберґ (Till Roenneberg).

Іноді через "неправильні" години роботи важко засинати та прокидатися

"Не кайся рано встати, а кайся довго спати", "Хто рано підводиться, за тим і діло водиться", "Ранні пташки росу п’ють, а пізні- слізки ллють", "Рання година золота варта", - такі приказки є майже у кожного народу. Їхній сенс очевидний: люди, які сплять більше і довше, вважаються ледарями. Реннеберґ, який проводив дослідження в Німеччині, Іспанії, США, Індії, Бразилії та проаналізував детальну інформацію про 80 тисяч жителів трьох континентів, вважає подібні "народні мудрості" безнадійно застарілими. Вони відповідали дійсності в ті часи, коли більшість населення планети займалася сільським господарством, але зараз це не так. Близько 60 відсотків європейців відносяться до так званим сов, тобто воліють пізно лягати і пізно вставати.

На жаль, це далеко не завжди вдається. Внутрішньому, біологічниму годинникові доводиться підлаштовуватися під "соціальний", так що сови, як правило, мусять раніше, ніж воліли б, прокидатися на роботу, до інституту чи школи. До чого це призводить, добре відомо багатьом: важко сконцентруватися, людина стає дратівливою, швидко втомлюється, гірше переносить фізичні, розумові і емоційні навантаження... Сон в такому разі йде всупереч генетично заданими біоритмам, наголошує знавець.

Чому чоловікам краще спати з молодими жінками?

Крім того, правильний режим сну (і, природно, неспання) залежить від ба більшого числа факторів, ніж одна лише приналежність до сов чи жайворонків. Ступінь втоми, вік, стать, спосіб життя, пори року, - усе це відіграє важливу роль. Так, наприклад, маленькі діти, як правило, належать (на горе своїх батьків) до ранніх хронотипів, але згодом режим сну зсувається у них на більш пізній час. Абсолютними совами є підлітки та молодь, починаючи з перехідного віку і років до двадцяти. Вони можуть мало не до ранку сидіти перед телевізором, гуляти з друзями або танцювати на дискотеці, зате вранці їх ледве розбудиш. Тому німецький вчений ревно виступає за те, щоб зсунути початок занять у школах і вишах на більш пізній час. Адже перший урок, а то і два проходять намарне. "Справа тут не в дисципліні, а в біології", - додає Реннеберґ.

У чоловіків і жінок ритм сну з роками розходиться в циклах

У чоловіків і жінок, наприклад, добовий ритм не просто змінюється з віком, але змінюється по-різному і збігається нечасто. Німецький експерт напівжартома-напівсерйозно зауважує, що, напевно, саме цим можна пояснити, чому зрілі чоловіки часто одружуються на молодих: у віці 40-45 років у чоловіка і 30-35 років у жінки їхні внутрішні годинники з великою долею ймовірності будуть йти приблизно однаково.

Будь-яке порушення природного ритму, який регулює режим сну, порушує стабільність наших внутрішніх годинників, а отже й усього організму. Таким неприпустимим втручанням до природного ритму хронобіолог вважає перехід на "сезонний" час. На основі численних експериментів Реннеберґ доводить, що це негативно позначається не лише на самопочутті людей, але і на їхній продуктивності. Тобто, є неефективним і з економічної точки зору.

Як підкреслює вчений, зазвичай проходить не менше 3-4 тижнів після переходу на літній, а восени - назад на "нормальний" час, поки наші внутрішні годинники не синхронізуються з годинником "соціальним". Якщо ж погода не відповідає сезону (тобто весна запізнюється, або літо затягується), потрібно навіть і більше. Ще небезпечніша, до речі, позмінна робота, коли день перетворюється на ніч, а ніч - на день. Але це хоча б диктується виробничою необхідністю, а переведення стрілок раз на півроку - повна нісенітниця, резюмує експерт.

Now live
04:31 хв
Культура | 30.03.2014

Переведення годинників: менше сну, більше стресу

Коротка історія вимірювання часу

Сонячний годинник

Цей спосіб вимірювати час був відомий вже древнім єгиптянам. Такі сонячні годинники користуються популярністю і сьогодні. У деяких містах такі годинники можна знайти у парках або на будівлях - у вигляді витворів мистецтва. Людям вони подобаються. Але у них є один великий недолік: у хмарну погоду вони нічого не показують.

Коротка історія вимірювання часу

Пісочний годинник

Пісочний годинник схожий на секундомір. Він вимірює лише певний проміжок часу. Коли закінчився пісок, минув час. Такі годинники відомі з часів раннього середньовіччя.

Коротка історія вимірювання часу

Водяний годинник

Так виглядають сучасні водяні годинники. На цьому фото - у вигляді скульптури в одному з торгівельних центрів Берліна. Такі годинники відомі з 16 століття до нашої ери. До речі, генезу вислову "час спливає" можна пов'язати саме з водяними годинниками.

Коротка історія вимірювання часу

Кишеньковий годинник

До появи на ринку наручних годинників найпоширенішими були кишенькові. Прикріплений ланцюжком чоловіки носили його у кишені піджака чи жилетки. Сьогодні такі годинники популярні переважно серед хіпстерів. Ними подекуди користуються і жінки. Хороший смак не залежить від статі.

Коротка історія вимірювання часу

Розкішні годинники

Сегмент годинників класу "люкс", здається, не насититсься ніколи. Такі бренди як Rolex, Omega, Rado і Tag Heuer більшості відомі лише з розповідей про життя багатіїв. "Люксові" годинники можуть коштувати понад мільйон євро.

Коротка історія вимірювання часу

Революція від Swatch

Той, хто не може прибати собі люксову модель, може підшукати веселі і різнобарвні годинники. Але не прості! У 1980-90-х виробник годинників Swatch вийшов на ринок і запропонував кольорові моделі на смак кожного. Швейцарські пластикові годинники відразу здобули популярність. І тепер серед колекціонерів деякі годинники Swatch продаються за тисячі євро.

Коротка історія вимірювання часу

Контрольний годинник

Є й годинники, яким мало хто радіє. Контрольні годинники досі існують на деяких підприємствах, фіксуючи початок і кінець робочого дня. Винайшли їх, за загальноприйнятою версією, у 19-му столітті у Німеччині.

Коротка історія вимірювання часу

Паркомат

Паркомати, тобто годинники, що вимірюють час на стоянках авто, часто засмучують водіїв. Адже у гаманці завжди бракує необхідних монеток. Не доплатиш за час на парковці - отримаєш штрафну квитанцію. Тому паркомати у сучасному світі сприймають як лихо. Однак ніхто нічого не може з ним вдіяти з 1935 року, коли він вперше з'явився у США.

Коротка історія вимірювання часу

Атомний годинник

Хто бажає знати час до мілісекунди, має скористатись спеціальним атомним годинником. Цей вимірювач часу існує поза впливом сили тяжіння і працює незалежно від того, в якому часовому поясі знаходиться. Однак на руку такий годинник не надягнеш та й загальнодоступним він також не є. Квантовий годинник, визнаний на міжнародному рівні, вимірює час у Парижі.

Коротка історія вимірювання часу

Годинники-смартфони

Цифрові годинники-смартфони здобувають дедалі більше популярності. І що - незабаром мінікомп'ютери на руці повністю витіснять годинники? Виробники годинників сподіваються, що ні, а тому презентують на ярмарку Baselworld у Швейцарії нові модні моделі наручних годинників.

Підпишіться на нас