1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Європейська культурна столиця Стамбул: феєрверк культур

16 січня 2010 р.

Цього року почесний титул культурної столиці Європи поряд із німецькою Рурською областю та угорським Печем несе також Стамбул. Чи виправдає сподівання економічний, культурний та інтелектуальний мегаполіс Туреччини?

https://p.dw.com/p/LXeO

Титул культурної столиці Європи є не лише великим шансом, але й нелегкою ношею. Шансом – бо це притягує увагу цілої Європи, ба навіть світу. Ношею – бо через погану підготовку можна гірко осоромитися. Як покаже себе Стамбул, який поряд з німецькою Рурською областю та угорським Печем несе почсне звання культурної столиці Європи 2010 року?

Туреччина серйозно підійшла до цього завдання. Законодавчо було створено спеціальну агенцію, яка мала в деталях розробити культурну програму Стамбула на 2010 рік. Було відреставровано відомий собор Хаґія Софія, а також стародавній палац султана. Турки подбали про створення археологічного парку, про нове облаштування для старовинної полишеної синагоги та відкрили в приміщенні вірменської церкви культурний центр. Відомий у Європі письменник Орхан Памук, а також турецьке кіно отримали нові музеї. Уперше переважно мусульманський Стамбул відверто заговорив про своє візантійське та грецьке минуле.

Жодне інше місто не надихає більше

«Стамбул – це місто, що дає натхнення, - розповідає один із місцевих художників. - І ніхто не знає, які ще інспірації воно викличе, які ще романи, театральні постановки, опери, балети будуть тут створені, які фільми зніматимуться. Безперечно одне – все це зачаровує нас і дає нам нове натхнення».

Blick auf den Bosporus und Istambul, Türkei
Фото: TUI

Місто з багатою культурною історією є чимось на кшталт всесвітньо визнаної торгівельної марки. Утім, сприйняття титулу культурної столиці як виключно іміджевої справи первісно не було закладено в концепцію заходів. Усе розпочалося з ініціативи невеликої групи ентузіастів, яка керувалася зовсім іншими міркуваннями. Ці активісти їздили до Брюсселю, власне, для презентації свого міста, провели добру лобістську роботу й досягли того, що саме Стамбул номінували на цей титул серед міст країн, що не є членами ЄС. Як відомо, поряд із Стамбулом це почесне звання намагався завоювати також Київ, але програв турецькому мегаполісові.

Розбіжності у трактуванні концепції

Ініціативна група головну увагу приділяла аспектам, притаманним винятково Стамбулу. Ішлося насамперед не про імідж міста, а про мешканців 12-мільйонного мегаполісу. Серган Ада, доцент із культури при університеті в Стамбулі, розповідає: «Стамбульці практично жодне свято не святкували разом. Хіба що лише, коли Туреччина на чемпіонаті світу з футболу посіла третє місце, або ще, можливо, Новий рік. До таких свят я не зараховую 29 листопада, коли в країні офіційно проводяться паради з нагоди національного свята. Бо більшість населення у цей день не відчуває якогось особливо святкового настрою, а лише виконує роль пасивних спостерігачів. Тому ми хотіли вигадати щось таке, у чому могли бути задіяні геть усі мешканці нашого міста».

Коли було створено спеціальний підготовчий комітет, Серган Ада спершу продовжував працювати над розробкою культурної програми. Але побачивши, що акценти спрямовуються зовсім в іншому напрямкові, залишив комітет. Так само вчинила й інша викладачка стамбульського університету – Асу Аксу: «Наші проекти передбачали певне духовне насичення, а цього не сталося. Те, що ми тепер маємо, – це лише довгий перелік проектів в окремих мистецьких дисциплінах, які не мають якоїсь спільної прив’язки».

Звинувачення в корупції

Можливо, саме це й є причиною того, що населення без особливого ентузіазму сприймає ці заходи та виявляє мало інтересу до пишних рекламних кампаній, які, власне, покликані пробудити в людей цей ентузіазм. Досі культурна подія року привертала увагу хіба що через низку скандалів, пов’язаних з її підготовкою. Приміром, незадовго до презентації програми з підготовчого комітету вийшли два останні представники неурядових організацій. Залишилися самі лише політики та бюрократи.

Також багато галасу було навколо звинувачень у корупції. Адже йшлося про великі суми, а контрольного органу, який би відстежував грошові потоки, так і не було створено. «Корупція існує всюди в Туреччині, це справжнє болото, - коментує менеджер з культури Дерія Чошкун. - Це стосується не лише культурної столиці, а буквально всього – міських органів, державної бюрократії тощо. Ти можеш досягти успіху, лише маючи знайомства та зв’язки».

Утім, попри критику культурна столиця Європи 2010 року – Стамбул – має й безперечні плюси. Уперше це мусульманське місто презентувало себе по-справжньому європейським, впевнено та багатогранно. У програмі вперше представлено культури релігійних меншин – греків, євреїв, вірмен. Уперше за багато десятиліть Стамбул виблискує у всьому своєму розмаїтті.

Автори: Ґюнтер Зойферт / Христина Ніколайчук

Редактор: Анна Філіпп

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою