Європі притаманний економічний патріотизм

Теми сьогоднішнього огляду преси – сто днів великої коаліції в Німеччині та процес концентрації на європейському енергетичному ринку. Підбиваючи перші підсумки діяльності нового німецького уряду, до якого входять колишні політичні опоненти – консервативні партії та соціал-демократи, – німецька газета Nordkurier пише:

Не можна довіряти миру, який начебто панує в лавах великої коаліції. Сьогодні доводиться сумніватися в тому, що представникам консервативних партій та соціал-демократам вдасться зберегти спокій у відносинах між собою. Таке скептичне ставлення обумовлене не тільки необхідністю провести масштабні реформи в системі охорони здоров’я та на ринку праці. Обидві сторони повинні також пам’ятати про небезпеку, яка загрожує, якщо партії й надалі надаватимуть перевагу затишному співіснуванню: виборець більше не зможе відрізнити одну партію від іншої, вважає газета Nordkurier.

Тему продовжує газета Augsburger Allgemeine:

Велика коаліція, яка діє без чітко визначеної концепції, досі не наважилася взятися за справді складні завдання. Але лише маленькі кроки та аварійні ремонтні роботи не сильно допоможуть подолати проблеми, з розв’язанням яких, з огляду на кризу соціальної держави, тягнути не можна. Коаліція має знайти мужність та силу діяти рішуче, незважаючи на потужний зустрічний вітер, читаємо в газеті Augsburger Allgemeine.

Газета Die Tagespost пише про наслідки політики, яку проводить велика коаліція, для фінансового майбутнього Німеччини:

Законопроект державного бюджету, представлений федеральним міністром фінансів, передбачає, що 2009-го року державна заборгованість збільшиться ще на кілька мільйонів. Це означає також, що бюрократичний тягар не тільки не зменшиться, а навпаки – стане ще більшим. А це зовсім не те, чим можна було б виправдати перед виборцями існування великої коаліції, - наголошує газета Tagespost.

Газета Lausitzer Rundschau звертається до ролі опозиції:

І через три місяці після створення великої коаліції не можна помітити, щоб існувала справді ефективна опозиція. Християнські партії та соціал-демократи мають більшість місць у парламенті. Звичайно, за таких умов протидіяти такій потужній силі вкрай складно. Але не тільки в цьому полягає проблема опозиції, яку власне можна вважати справжнім переможцем минулих виборів і яка нині має чверть місць у Бундестазі. Дебати навколо розслідування діяльності німецьких спецслужб в Іраку свідчать, що як „зелені”, так і ліберали ще перебувають у процесі пошуку самих себе, пише газета Lausitzer Rundschau.

Перейдемо до іншої теми. У Європі продовжується процес концентрації в енергетичному секторі. Нагадаємо, що в понеділок стало відомо про злиття концернів France de Gaz та Suez. Такий крок врятував компанію Suez від ворожого поглинання з боку італійців. Бельгійська газета De Standaard запитує:

Чим керуються всі ці енергетичні концерни? Вони просто хочуть купити лідерство на одному з регіональних європейських енергетичних ринків. (…) У Європейському союзі лібералізували енергетичний та газовий ринок для того, щоб створити умови для розвитку вільної конкуренції, оскільки в минулому приватні та державні монополісти виставляли споживачам у європейських країнах занадто високі ціни. Але тепер європейські енергетичні концерни роблять все для того, щоб заблокувати своїх конкурентів або підкорити їх, констатує газета De Standaard.

Французька газета Dernieres Nouvelles d’Alsace коментує:

Економічний патріотизм – непогана справа. Але ми дещо швидко забули, що блакитно-біло-червоні кіловати коштуватимуть нам досить дорого. Принаймні в дипломатичному сенсі за них доведеться заплатити високу ціну. Більше за все викликають здивування зневажливі жести на адресу Європи. Адже такий енергетично-політичний націоналізм унеможливлює створення європейських енергетичних велетнів, вважає газета Dernieres Nouvelles d’Alsace.

Швейцарська газета Die Südostschweiz пише:

Минулого тижня Мадрид послався на власні „стратегічні інтереси”, захищаючи іспанський концерн Endesa від поглинання німецьким енергетичним велетнем E.ON. Тепер Париж вдається до „економічного патріотизму”, аби заблокувати наступ італійської компанії Enel на французький концерн Suez. У своїй енергетичній політиці Іспанія та Франція орієнтуються виключно на власні національні інтереси, водночас у ЄС відбувається європеїзація енергетичного ринку. Зростає також потреба у випрацюванні загальноєвропейської позиції відносно російських постачальників енергоносіїв. Однак політики продовжують керуватися національними, а не європейськими стратегічними інтересами, зазначає газета Die Südostschweiz.

Огляд преси підготував Володимир Медяний