Євро-2008: час підбивати підсумки
30 червня 2008 р.
Євро-2008 - це вже історія. І координатор уряду Австрії Гайнц Пальме з гордістю заявляє:
«Це, безперечно, була найкраща європейська футбольна першість. Постійно лунає саме така оцінка. Організатори чемпіонату знову підняли планку. Це було мирне чудове свято, яке вдало перейняло естафету від світової першості в Німеччині 2006-го року».
Гайнц Пальме належить до головних відповідальних осіб, і від скромності він вже точно не помре, коли починає розхвалювати організаційну роботу. Але проти його аргументів нічого й не можна зауважити:
«Безпека відповідала всім стандартам, транспортне сполучення відповідало всім стандартам. З погодою, щоправда, не дуже пощастило: тут були чудові моменти, але були й не дуже хороші дні. Але загалом нам вдалося перевершити всі очікування».
Якщо взяти до уваги погоду, то про справжню літню казку тут звичайно говорити не доводиться. Аня Ріхтер з організаційного комітету футбольної першості згадує про непогоду, яка розігралася 25 червня. Тоді склалася ситуація, яка вимагала дуже швидкої реакції:
«Найвідповідальнішим моментом була евакуація площі, де зібралися вболівальники. Зробити це було не легко. Але врешті-решт нам вдалося без проблем подолати й це завдання».
Оскільки футбольна першість проводилася в двох країнах, в її організації брала участь велика кількість сторін. Координація співпраці була справжнім серйозним викликом, але й з ним справитися вдалося успішно. Гайнц Пальме:
«Головний організатор - УЕФА, державні структури з обох країн, звичайно міста, де відбувалися ігри, велика кількість інших структур, яких залучали до чемпіонату - співпраця між усіма функціонувала відмінно й дуже відкрито».
Перед початком першості висловлювалося серйозні побоювання, що чемпіонат можуть затьмарити виступи хуліганів. Але й тут Ґюнтер Марек, який у міністерстві внутрішніх справ Австрії координував заходи безпеки, залишився задоволений:
«Враховуючи велику кількість вболівальників, які прибули до Австрії, у нас трапилося дуже мало інцидентів і так само мало було звернень до поліції».
Все залишалося спокійно за винятком поодиноких випадків, коли фанати вжили дещо забагато алкогольних напоїв, а також самого початку чемпіонату - у Клагенфурті німецькі проблематичні фанати почали тоді скандувати праворадикальні гасла. Попри такий неприємний випадок, Марек позитивно відгукується про німецьких вболівальників, які в своїй більшості поводили себе мирно.
Аня Ріхтер з віденського організаційного комітету вважає, що останнім часом взагалі спостерігається зміна поведінки фанатів під час великих міжнародних турнірів:
«На мою думку, зараз виникла певна фан-культура. Це можна було помітити ще під час світової першості 2006-го року в Німеччині. Розмальовані, в масках, як під час карнавалу, вболівальники роблять акцент на мирному поводженні одне з одним, що перетворюється також на їхній принцип».
У Відні можна було побачити, як разом святкували турецькі і австрійські вболівальники. Турецькі футбольні фанати самі починали навіть скандувати австрійські гасла.
Що ж стосується критики, тут під її вогонь потрапила передусім сувора політика маркетингу з боку УЕФА. На офіційних спеціально відведених для вболівальників площах дозволялося, наприклад, торгувати тільки заздалегідь визначеними марочними продуктами. Це одне, а інше – місцеве населення часто оминало місця, де збиралися фанати, так що про хороший настрій піклувалися передусім іноземці. Гайнц Пальме пояснив:
«Одна з причин – міста, де проводилися ігри, є порівняно невеликі. Крім того, жодна з наших національних команд не вийшла навіть у чверть фіналу, що звичайно стримувало ейфорію».
І все ж таки Ґюнтер Марек підбиває позитивний підсумок:
«Це було справді чудове свято – ця першість. Ми мабуть ще довго приємно згадуватимемо про різнокольорові натовпи вболівальників, які приїхали до нас з Іспанії, Швеції, Португалії, Італії. Ні, справді, мені спадає на думку тільки позитивне».