ЄС визначається щодо Росії
10 листопада 2008 р.
Литва залишалася єдиною країною, яка виступала проти поновлення переговорів із Росією щодо укладання нової угоди. Керівництво цієї держави наполягає, що Москва продовжує надсилати війська до самопроголошених республік, що де-юре є частиною Грузії і тому не виконує домовленості.
Прибічники ж налагодження діалогу із Росією зауважують, що Москва погодилася брати участь у переговорах у Женеві щодо владнання конфлікту та дозволила спостерігачам ЄС підійти безпосередньо до кордонів Південної Осетії та Абхазії. За відновлення переговорів між Росією та ЄС виступають президент головуючої нині у Євросоюзі Франції Ніколя Саркозі та президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, оскільки вважають що буде краще, якщо Євросоюз виступить єдиним фронтом. За словами міністра закордонних справ Люксембургу Жана Ассельборна, відновлення переговорів дозволить відверто говорити із Москвою, зокрема, про плани дислокації ракет в Калінінграді.
“Російська пропозиція щодо розташування ракет в Калінінграді іде в розріз із запропонованим Москвою текстом угоди про безпеку, а також не відповідає здоровому сенсу”,- сказав Ассельборн.
За його словами, ЄС має знову сісти за стіл переговорів із Росією, навіть якщо якісь члени Євросоюзу все ще протестуватимуть проти цього.