Ігнобелівська премія

Хто з нас не мріяв зупинити чиюсь вкрай занудну промову, яка ще до того ж не вкладалася у визначений час? Тепер це може зробити технічний диво-пристрій. У той момент, коли відведений ораторові час вичерпується, він починає чути власне відлуння. Ця звукова какофонія до того нервує, що змушує промовця зупинитися. Пристрій зветься «SpeechJammer», і винайшли його два японці - Кацутакі Куріхара та Кодзі Цукада. У минулий четвер Гарвардський університет нагородив їх за це щорічною «ігнобелівською премією», пародією «нобелівки», якою вшановують не стільки доленосні відкриття, скільки сміливість ідеї та почуття гумору вчених.

Власне, метою розробки Куріхари та Цукади було лише вказати за допомогою трансляції відлуння, що час промови вибіг. Але звук багаторазового повторювання власних слів виявився таким нестерпним, що повністю збивав монотонного оратора з думки і зупиняв промову. Для дослідників з Національного інституту прогресивної промислової науки Японії це стало несподіваним «класним» ефектом. «Як «божевільний» вчений, я мріяв отримати «ігнобелівку»,- каже Куріхара.

Премія хоча й пародійна, однак щороку її вручає справжній нобелівський лауреат. Цього року ним був переможець «нобелівки» з економіки Ерік Маскін. Ігнобелівська церемонія, що проводилась у Гарвардському університеті в Кембріджі вже у 22-й раз, включала у себе традиційний фінал – одночасний пуск учасниками сотень паперових літачків.

Чому кава розливається

Подальші Ігнобелівські призи здобули нідерландські дослідники, які з'ясували, чому коли дивитися на Ейфелеву вежу, нахилившись ліворуч, вона здається меншою. Чотири американці отримали «ігнобелівку», довівши існування розумової активності у мертвій рибі. Англо-американська команда фізиків була відзначена за пояснення феномену пружності кінського хвоста.

Навіть фірми та державні установи можуть пропонуватися на Ігнобелівську премію та вигравати її. Так, цього року Рахунковій палаті Сполучених Штатів дали пародійну літературну премію – за «доповідь про доповідь про доповідь, яка рекомендує підготовку доповіді про доповідь про доповіді про доповіді». А російську компанію вшанували «премією миру» за «перетворення старих боєприпасів у нові діаманти». Тут ідеться зовсім не про продаж озброєнь диктаторським режимам Африки в обмін на «криваві діаманти», а про цілком реальну нанотехнологію для видобутку мікроскопічного діамантового пилу з вибухівки.

Видали навіть премію за дослідження коливання кави у чашках під час ходи. Професор Руслан Кречетніков з Каліфорнійського університету та студент Ганс Майєр наважились обґрунтувати динаміку рідини, коли спостерігали, як учасники однієї з конференції безуспішно намагались не розлити повну чашку гарячого напою.

Український "бюстгалтер-протигаз"

Серед лауреатів Ігнобелівської премії у минулому вже були й українці. 2009 року доктор медичних наук Олена Боднар, президент науково-дослідного інституту в Чикаго (Trauma Risk Management Research Institute), виборола Ігнобелівську "премію здоров'я". Пані Боднар сконструювала бюстгальтер, який у критичній ситуації можна перетворити на дві захисних маски-протигази. Одну – для власниці бюстгальтера, другу – для її супутника або супутниці. Свою медичну кар'єру Олена Боднар розпочала в Україні, допомагаючи евакуювати та лікувати чорнобильських дітей, пише на своїй веб-сторінці лауреат Ігнобелівської премії.