1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Інструмент помилування й правова держава

Огляд преси підготував Володимир Медяний8 травня 2007 р.
https://p.dw.com/p/APln

Головна тема коментарів німецьких газет – відмова федерального президента Німеччини Горста Келера помилувати лівого екс-терориста Крістіана Клара. Колишній член екстремістської організації „Фракція Червоної Армії” нині відбуває довічне ув’язнення за організацію цілої низки політичних убивств. Навколо питання про можливе помилування Клара в Німеччині розгорнулася бурхлива дискусія. В заявах представників баварського Християнсько-соціального союзу дехто навіть помітив натяк президенту, що того можуть не переобрати на другий термін, якщо він задовольнить прохання засудженного. Газета Die Welt пише:

До переваг федерального президента Келера можна зарахувати те, що він не намагається комусь підігравати. Президент все ретельно обдумав, вивчив інформацію і після цього ухвалив незалежне рішення. „Фракція Червоної Армії” була терористичною організацією, яка не зупинялася перед вбивствами. Вона завжди зналася на тому, як залучити на свій бік критично налаштовану частину суспільства. Виважене рішення Келера допомагає тут знову все розставити на свої місця. Злочинці, які не бажають каятися, не заслуговують якогось особливого ставлення до себе, - наголошує газета Die Welt.

Газета Neue Osnabrücker Zeitung зазначає:

Несподівано швидке оголошення рішення є свідченням незалежності . Послання з президентського палацу є однозначним: державний лідер не повинен піддаватися тиску, він сам визначає, коли і як ухвалювати рішення – особливо, коли йдеться про таке складне питання. Таким чином Келер зміцнив свої особисті позиції після всіх дискусій, що точилися навколо питання про помилування екс-терориста. Однак про сам інститут президента так сказати не можна. На нього спрямовувались дуже потужні атаки, особливо з Баварії. Все це сприяє розвитку розчарування в державі й послаблює демократію, - вважає газета Neue Osnabrücker Zeitung.

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung переконана:

Ухвалення рішення на користь екс-терориста не знайшло б широкої підтримки серед населення. Клар навіть не намагався допомогти з’ясувати обставини двадцятьох убиств та замахів на життя, через причетність до яких його засудили. Рішення Келера не шкодить правовій державі, а навпаки слугує їй. Воно адекватне тяжким злочинам Клара. Вірогідно також в особистій розмові із засудженим президент не знайшов причин, які б спонукали його надати перевагу помилуванню перед правом, - читаємо у газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Газета Münchner Merkur констатує:

Рішення президента хоча й зупинило дебати навколо Клара, але в повітрі продовжує висіти підозра, чи не було все ж таки погроз з боку Християнсько-соціального союзу, яким він кінець-кінцем піддався. Напередодні генеральний секретар ХСС Маркус Зедер висловив сумнів щодо переобрання Келера. Можливо Християнсько-соціальний союз хотів таким чином наголосити, що в його очах президент є не консервативним, а ліберальним політиком. Якщо це так, то тоді ХСС досяг своєї мети й зробив це за допомогою безпрецедентного шантажування, затягнувши інститут державного президента в трясовину партійної боротьби, потрапляти куди він досі уникав, наголошує газета Münchner Merkur.

Газета Rheinpfalz задається питанням:

На скільки актуальним сьогодні ще залишається інструмент помилування? Адже правова держава претендує на визнання того, що покарання в ній відбувається гуманно. Мета покарання того, хто завинив, полягає не в помсті, а в каятті й ресоціалізації. З огляду на людську гідність ув’язненого він має мати також перспективу ще колись вийти на волю. Але чи достатньо лише указу президента або прем’єр-міністра для визначення того, що ув’язненому досить сидіти за ґратами, і чи не слід в окремих випадках звертатися за допомогою до інших юридичних інструментів? Це питання бажано ще вивчити, - радить газета Rheinpfalz.