Інтернаціональна атмосфера в Брюсселі затягує

ної практики.

Інтернаціональна атмосфера в Брюсселі затягує. Це чудовий час. Соціальне життя просто класне.

Розповідає Ізабель Іґлесіас, яка від початку березня є практиканткою в генеральному секретаріаті Єврокомісії. 24-річна юристка з Каталонії отримала практикантське місце з другої спроби. Після першої відмови вона була досить засмученою:

Я запитувала себе, як так могло статися, адже я вже цілу вічність вивчаю європейське право. Я була справді пригнічена.

Марії Лафіт, навпаки, пощастило з першого разу. Віденська юристка проходить практику в юридичній службі Єврокомісії. Так само, як Ізабель, Марія в захваті від інтернаціональної атмосфери. Вона розповіла, як разом зі своїми колегами весело проводить вільний час:

Ми маємо клуб для дегустації вина, багато мовних курсів, організовуються дуже багато екскурсій. Крім того, є ще національні вечірки. Минулого тижня була якраз скандинавська ніч. Це приносить масу задоволення, тому що на цих святкуваннях, на інших заходах, які проводяться, практиканти знайомляться між собою. І ми вже – спаяна група.

Марія також дуже задоволена практикою і своєю роботою в комісії.

Я довідалася багато нового. Можу також застосовувати те, що вивчала в університеті. А головне – маю тут винятковий шанс, справді добре ознайомитися з інституціями Європейського Союзу.

Але отримати практиканське місце в Єврокомісії не легко. Заявку про своє бажання податися на практику треба подати щонайменше за півроку до її початку. Перевагу отримують ті, хто має закінчену вищу освіта і дуже добрі знання іноземних мов. Із близько 16 тисяч заявок, які надходять щороку, спеціальний відділ Єврокомісії попередньо відбирає 5-6 тисяч кандидатів. Анна Марія Бруґґінк керує цим відділом, і знає, на що треба звернути увагу:

Потурбуйтеся, щоб нічого не забути. Добре обміркуйте, в якому відділі хотіли б проходити практику і чому. Ваша мотивація є важливою, тому що це для нас єдиний особистісний елемент в документах. Все інше – тільки факти.

Документи попередньо відібраних кандидатів вносяться в банк даних, і тоді вже відповідні відділи шукають серед них для себе практикантів. А для кандидатів, які потрапили в цей банк, настає період лобістської роботи. Тому що з 5-6 тисяч кандидатів лише 1 200 отримують практикантське місце в Єврокомісії. Марія Лафіт, наприклад, телефонувала всюди, де лише можна.

Я тут же почала телефонувати і представлятися. Я розмовляла з керівниками відділів, з секретарками, з усіма можливими людьми. Розсилала свою автобіографію. Гадаю, це мені дуже допомогло пройти.

Як правило практиканти дуже швидко адаптуються до робочого ритму. Розповідає пані Бруґґінк:

Кожен практикант скеровується в свій відділ, в якому він має свого куратора - співробітника, який ним опІкується. Він отримує також опис своїх функцій і обов”язків, які він буди виконувати. Куратор вводить його в курс справ і дає йому завдання.

Для всіх практикантів у Єврокомісії встановлено стипендію в розмірі близько однієї тисячі євро на місяць. Якщо жити стримано, то цих грошей вистачає. Більшість практикантів мешкають за відносно помірну платню у гуртожитках неподалік від Європейського кварталу і Люксембурзької площі, на якій зустрічаються вечорами. А через п”ять місяців надходить час прощатися. Марія Лафіт:

Звичайно більшість з нас не хоче повертатися додому, після того, як нюхнули закордонного життя. Звичайно, всім трохи сумно.

Але практика в Брюсселі є не лише в Єврокомісії. Кожна інституція ЄС, як, наприклад, Європейська Рада чи Європарламент, пропонують оплачувану практику. Так само є можливість пройти практику в неурядових організаціях в Брюсселі. Всю потрібну інформацію можна знайти на відповідних сторінках в Інтернеті.

Іван Гайванович