Інтернет – всім доступний притулок анархії?

Газета LUXEMBURGER WORT обґрунтовує, чому Євросоюз не має права не взяти участі у формуванні корпусу „блакитних шоломів” на Близькому Сході:

Європейський Союз несе особливу відповідальність за Близький Схід. Європа, чия історія навічно сплелася з історією єврейського народу, не може і не повинна миритися, якщо Ізраїлю відмовляють у праві на існування. Водночас Старий Континент має на Близькому Сході давню колоніальну історію, яка визначає Європі конструктивну посередницьку роль в цьому складному регіоні. Тож європейським державам не залишається нічого іншого, як взяти участь у формуванні міжнародних миротворчих сил у Лівані, –

зазначає LUXEMBURGER WORT і веде далі:

15 тисячам вояків-миротворців волею-неволею доведеться стати на курс конфронтації із „Хезболлою”, яку підтримує Іран. Останній не бажає йти на жодні компроміси з Ізраїлем і виступає з позиції сили в ядерному протистоянні. Тож якщо „блакитні шоломи” не виступлять проти „Хезболли” з повною рішучістю, то вони лише створять передумови для наступної інтервенції Ізраїлю в Ліван, – підкреслює LUXEMBURGER WORT.

Французька газета LIBÉRATION звертає увагу на складну внутрішньополітичну ситуацію в самому Ізраїлі:

Найбільший неспокій викликає нині повна відсутність концепцій. План одностороннього виведення ізраїльських військ з окупованих територій, запропонований прем’єр-міністром Ехудом Ольмертом, перебуває нині під загрозою. Якщо прем’єр і надалі дотримуватиметься цієї ідеї, то він втратить останні політичні важелі для реалізації своїх амбіцій. А його вічний конкурент з правого табору – Беньямін Нетаньяху – навряд чи зможе запропонувати щось інше, ніж ще більша військова рішучість, що навряд чи стане успішнішою політикою. Після невдалої ліванської кампанії табору миру щоразу складніша вдається привернути увагу до своїх заяв. У такій ситуації спокуса військового реваншу стала б найгіршою відповіддю на ізраїльський повоєнний блюз, – застерігає LIBÉRATION.

Перейдемо до іншої теми. Авторитетна німецька газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG критикує у своєму коментарі бездіяльність спецслужб Німеччини:

Чому стає заднім числом відомо, що арештований у Кілі підозрюваний в організації терактів ще кілька місяців тому виступав на захист тероризму і крокував у перших рядах демонстрантів, котрі засуджували карикатури на пророка Магомета? Адже він повинен був би вже давно потрапити в поле зору радарів служб безпеки, налаштованих на виявлення терористичної загрози. Може, проблема полягає в тому, що екрани цих радарів не мають спільного інтерфейсу. Вже роками міністри внутрішніх справ виступають за створення єдиної антитерористичної бази даних. Але міністерство юстиції, відомство із захисту інформації та Партія зелених виступають проти того, щоб особи, приналежні до певної релігії, і деякі іммігранти були позначені підозрою. Тож досі цієї бази даних і не створено, – із сумом зауважує FRANKFURTER ALLGEMEINE.

Заяви про необхідність ретельніше контролювати Інтернет коментує газета OSNABRÜCKER ZEITUNG:

Слухаєш і дивуєшся: Інтернет необхідно жорсткіше контролювати. Навіть у добре споряджених американських спецслужб байти інформації вибудовуються в гори. Ні комп’ютери, ні персонал не в стані наздогнати зростання інформаційних потоків. У Німеччині ж „великий брат” залишається значно меншим... Відкритим залишається й питання: яке відомство компетентне займатися цією справою? І як виглядає справа на міжнародному рівні, коли центральний сервер розташований за межами країни, – запитує OSNABRÜCKER ZEITUNG.

Тему продовжує газета LÜBECKER NACHRICHTEN:

Інтернет став популярним, бо в ньому кожен може казати, що йому заманеться. Але саме в цьому й полягає небезпека. Адже не лише терористи, але й інші зловмисники використовують цей доступний притулок анархії: продавці краденого, педофіли, канібали тощо. Таким чином цей канал інформації привертає увагу служб спостереження. Робота останніх зможе стати лише тоді успішною, коли вдасться розпізнавати всі злочинні наміри. Утім, терористи почувають себе тут непереможними, їм вистачає лише на крок випереджати своїх суперників. З часом спостереження за Інтернетом зростатиме, але навряд чи це призведе до зменшення терору – прогнозує LÜBECKER NACHRICHTEN.

Огляд преси підготував Любомир Петренко