Іріс Кемпе: ”Ющенко принесе помаранчевий дух у бундестаг”

Можливо, з України це бачиться й інакше, але для Німеччини це величезна подія. Тих, кого запрошували виступити в німецькому парламенті, можна порахувати на пальцях однієї руки. Тут не було ні Вацлава Гавела, ні Леха Валенси, ні Папи Римського. Поки що у бундестагу мали честь виступати лише президенти США, Франції та Росії, а також Генеральний секретар ООН. Тому не дивно, що серед депутатів спочатку був відчутний спротив: чи не буде запрошення політика, який без року тиждень президент, девальвувати честь виступу? Говорить Іріс Кемпе:

Ющенко виступатиме в бундестагу в найвдаліший момент. Він успішно провів ”помаранчеву революцію”, вивів Україну з важкої політичної кризи, зробив те, чого Захід десятиріччя вимагав від України. Саме це зробив Ющенко у важкі тижні листопаада й грудня. Тому його кандидатуру нині запопоновано на Нобелівську премію миру. Він принесе ”помаранчевий” дух в німецький парламент і покаже: ми - європейська демократична країна, ми – нова Україна.

Але ж значення України несумірне із значенням США чи Росії?

Стратегічне значення України надзвичайно важливе. І в парламенті він виступатиме не лише від свого, але й від імені всього українського народу.

Одночасно з повідомленням про виступ Віктора Ющенка в бундестазі надійшло й інше – про можливе односторннє скасування Україною візового режиму для громадян Євросоюзу. Про це повідомив газеті HANDELSBLATT неназваний український дипломат у Брюсселі. Джерело в українському МЗС повідомило натомість ”Німецькій хвилі”, що скасування віз малоймовірне, а мова може йти хіба що про полегшення у видачі віз на пісенний конкурс Євробачення. Причина такої української обережності, яку називає джерело в МЗС, – неготовність Європи піти на аналогічний крок щодо громадян України.

Але ж президент може й через голову МЗС одноосібно оголосити про односторннє рішення! Як ставиться до такої ідеї німецький політолог?

Це не підвищить шансів України на вступ до ЄС. Але одностороннє скасування візового режиму подасть політичний і суспільний сигнал Західній Європі про те, що Україна є відкритою країною, яка зацікавлена в будь-яких формах кооперації із Заходом.

Але чи не можна все ж таки очікувати сумірної реакції від Німеччини, тобто безвізового в”їзду до ЄС для українських громадян?

Ні, цього Україна не може очікувати, бо в Німеччині ця тема нині дуже політизована так званим ”візовим скандалом”, в якому замішана й Україна. Ні, однозначно це має бути одностороннє рішення. Так вже робили й інші країни, наприклад, Туречина щодо туристів.

Усі контакти лише тоді мають сенс, коли за ними стоїть велика стратегічна мета. Цю мету Віктор Ющенко назвав: вступ до Євросоюзу. Що повинна нині зробити Україна, щоб прискорити досягнення цієї мети?

По-перше, показати всьому світу, що Україна є сучасною відкритою країною - на відміну від колишнього Радянського Союзу. Україна повинна також шукати союзників. Поки що це Польща, Словаччина та Литва. Але Україні потрібні союзники серед так званих ”старих” членів Євросоюзу. Таким важливим партнером могла б стати Німеччина, можливо, Франція, скандинавські країни. Інша тема – подолання трансформаційних проблем, щоб політично й технічно наблизитися до ЄС.

І наостанок я задаю Іріс Кемпе запитання із колись популярної рубрики ”Якби директором був я”: коли Україна все ж таки може розраховувати на вступ до ЄС?

Це дуже важке і дуже делікатне запитання. Наступними будуть Румунія та Болгарія. Але я вважаю не таким вже й нереалістичним, що в наступне десятиліття для України можуть відкритися перспективи. Звичайно, ніхто не може сьогодні назвати якихось дат.