1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Історична" зустріч у Рамштайні країн-партнерів України

Михайло Бушуєв
27 квітня 2022 р.

На зустрічі на військовій базі США в німецькому Рамштайні сформувалася нова проукраїнська коаліція: 40 країн домовилися координувати військову допомогу Києву для відбиття російської агресії.

https://p.dw.com/p/4ATna
База ВПС США в Рамштайні стала місцем зустрічі міністрів оборони 40 
 країн, які підтримують України у боротьбі проти агресії Росії
База ВПС США в Рамштайні стала місцем зустрічі міністрів оборони 40 країн, які підтримують України у боротьбі проти агресії РосіїФото: Griechenlands Verteidigungsministerium

26 квітня 2022 року, ймовірно, стало початком нової міжнародної коаліції на підтримку України. Цього дня в Німеччині на військовій базі Військово-повітряних сил США в Рамштайні зібралися голови та представники оборонних відомств більше ніж 40 країн, а міністр оборони США Ллойд Остін, який відкрив зустріч, назвав її "історичною".

У Рамштайні обговорили, як координувати дії для надання військової допомоги Україні на безпосередні обронні потреби та в майбутньому. Зустріч, за словами Остіна, започаткувала роботу контактної групи, до якої увійдуть представники не лише країн-членів НАТО, а й низки інших держав, які приєдналися, - наприклад, Японії та Ізраїлю. Контактна група координуватиме зусилля країн-партнерів на щомісячних зустрічах, додав глава Пентагону.

Берлін таки змінив курс щодо важких озброєнь Україні

Після завершення зустрічі Остін назвав її конструктивною та відзначив додаткові кроки для підтримки України з боку Великобританії та Канади. Однак основний фокус уваги був прикутий до іншої країни-учасниці зустрічі. Формально господарем та організатором зустрічі були США, але вибір німецького Рамштайна як місця зустрічі був, імовірно, не випадковий. Багато оглядачів у Німеччині та за її межами звертали увагу, що це мало посилити і без того значний міжнародний тиск на уряд ФРН, аби переконати його дозволити постачання важких озброєнь Україні. І це сталося - керівництво в Берліні змінило свою позицію.

На зустрічі 26 квітня міністерка оборони ФРН Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) поширила письмову заяву, згідно з якою німецький уряд поставить Україні близько 50 зенітних самохідних установок "Гепард". Ламбрехт також підтвердила намір уряду Німеччини фінансувати так звані "кругові поставки". Схема передбачає, що країни Східної Європи будуть відправляти Україні військову техніку радянського зразка зі своїх запасів, а Німеччина зобов'язується заповнити дефіцит таких озброєнь за свій рахунок.

Самохідні зенітні установки "Гепард"
Самохідні зенітні установки "Гепард"Фото: Peter Steffen/picture-alliance

Крім цього, Бундесвер має намір навчати на території ФРН українських військових поводженню із західними зразками техніки, включаючи не лише "Гепарди", а й, наприклад, самохідні гаубиці PzH2000, які планують поставити в Україну Нідерланди. "Адже ми всі знаємо, що в цьому військовому конфлікті значущим фактором є артилерія", - додала Ламбрехт. Глава міноборони ФРН визнала, що у зв'язку з питанням поставок важких озброєнь "минулими тижнями висловлювалася критика на адресу Німеччини", але, на її думку, обсяги допомоги, яка надається, говорять самі за себе.

"Гепарди": їхні можливості та проблеми

Самохідні зенітки "Гепард" були далеко не першими, які називалися серед військової техніки, яку міг би поставити Берлін Києву. Останні "Гепарди" були списані понад 10 років тому і зараз вони не перебувають на озброєнні Бундесверу. "Гепарди" виготовляв концерн Krauss-Maffei Wegmann (KMW) ще в середині 1970-х років. Їхня особливість: дві гармати 35 мм, які можуть вражати як цілі в повітрі на висоті до трьох кілометрів або вище залежно від модифікації, так і наземні цілі. Військові експерти кажуть, що хоча навчання поводженню з радарами "Гепардів" займає тривалий час, стрілянина по наземних цілях - ні, що робить постачання цих зеніток доцільнішими з погляду безпосередніх потреб України.

Коментуючи постачання "Гепардів", глава міноборони ФРН Ламбрехт додала, що це "саме те, що зараз необхідно Україні", але в цьому, здається, є сумніви, по-перше, в самої України - згідно з даними кількох джерел агентства "Рейтер", влада у Києві давала зрозуміти Берліну ще на початку квітня, що армію України навряд чи посилять "Гепарди". По-друге, сумніви висловили чимали німецьких військових експертів, які звертають увагу на складності як в управлінні цими озброєннями, так і на недостатнє постачання боєприпасів. Зокрема, влада Швейцарії у вівторок не дала Німеччині дозволу на відправку в Україну амуніції для "Гепардів", виготовленої швейцарськими виробниками.

Можливі поставки: танки "Леопард", БМП "Мардер"

Раніше у німецькій пресі йшлося про те, що Німеччина може погодитись і на постачання 88 танків "Леопард 1" (Leopard). Йдеться також про списану техніку: різноманітні модифікації цього танка перебували на озброєнні Бундесверу з середини 60-х років до 1980 року. Потім йому на зміну прийшов Leopard 2. Проте виробник Krauss-Maffei Wegmann пише про перший варіант "Леопарда" так: "Досі актуальний". Справді, незважаючи на похилий вік, цей танк досі перебуває  на озброєнні в дев'яти країнах.

Танки "Леопард" і БМП "Мардер" - уряд ФРН може невдовзі ухвалити рішення про їхнє відправлення в Україну
Танки "Леопард" і БМП "Мардер" - уряд ФРН може невдовзі ухвалити рішення про їхнє відправлення в УкраїнуФото: Thomas Imo/photothek/picture alliance

Українська влада виявляла інтерес і до інших старих зразків військової техніки - наприклад, бойових машин піхоти "Мардер" (Marder). Виробник цих машин, німецький оборонний концерн Rheinmetall вже подав запит на дозвіл надати Україні 100 БМП такого типу, а офіційний представник уряду ФРН Штеффен Гебештрайт (Steffen Hebestreit) заявив цього тижня, що рішення буде ухвалено негайно. Однак поки доля поставок танків "Леопард" і БМП "Мардер" незрозуміла.

Змішана реакція у Німеччині

Чимало оглядачів у Німеччині критикують Берлін за непослідовність, хоча й схвалюють зміну курсу німецького уряду у питаннях важких озброєнь. "Реальне значення даного рішення полягає не в тому, яку роль можуть відіграти "Гепарди" на полі бою, а в сигналі, що це рішення подає", - висловився з приводу заяви уряду ФРН Марсель Дірсус (Marcel Dirsus), дослідник Кільського інституту з питань політики безпеки.

Ще в п'ятницю минулого тижня канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) відмовлявся однозначно відповідати на питання щодо постачання важких озброєнь Україні, аргументуючи ризиками початку нової світової війни. "Між сценарієм третьої світової війни і сьогоднішнім оголошенням про постачання "Гепардів" Україні пройшли лічені години. Рішення правильне, але було б краще малювати менше сценаріїв кінця світу. Довіри все це не викликає", - написала в мережі Twitter депутатка від партії ХДС Зерап Ґюлер (Serap Güler).

Читайте також: Шольц і важке озброєння для України: канцлер Німеччини під вогнем критики

Набагато різкішою була критика уряду з боку колеги Ґюлер по партії ХДС, заступника голови комітету з оборони Бундестагу Геннінґа Отте (Henning Otte): "Постачання "Гепардів" - це чергова димова завіса. Ідея прозора: вдавати, що ми постачаємо важкі озброєння, але гарантувати, що вчасно ними не можна буде скористатися. Для цього вибрали систему з найдовшим часом навчання та найскладнішою логістикою", - написав він у Twitter.

Крім опозиційного блоку ХДС/ХСС за постачання важких озброєнь Україні раніше виступали і партії, що входять до правлячої коаліції ФРН - Зелені та ліберали. Проти виступають Ліва партія та "Альтернатива для Німеччини".

Блінкен: Росія зазнає невдачі, а Україна досягає успіху