1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

12 плюс 2, або як поєднати виховання дітей та кар‘єру

Христина Осташевська10 травня 2006 р.

Занизький рівень народжуваності – проблема, яка сьогодні не на жарт хвилює не тільки Україну. В Німеччині, наприклад, на кожну жінку в середньому припадає лише 1,3 дитини. Політики вже давно ламають голову над тим, як підвищити приріст населення. Німецький уряд вирішив реформувати систему виплати допомоги на виховання.

https://p.dw.com/p/AO7a
Фото: Bilderbox

12 місяців +2: саме таку на перший погляд просту формулу вивели представники німецького уряду, щоб заохотити молодих людей заводити дітей. На практиці все виглядає значно складніше. Досі німецькі родини мають право упродовж двох років в залежності від доходів отримувати по триста євро щомісячної допомоги на виховання – виплати, які в умовах Німеччини зовсім не можуть вважатися альтернативою повноцінній зарплаті. Тепер таку допомогу планують замінити так званими “батьківськими грошима”. Генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу Рональд Пофалла, який представив нову концепцію в Бундестазі, пояснив:

«Грошову допомогу батькам на виховання запровадять з першого січня 2007 року. Вона становитиме 67 відсотків заробітної платні батька чи матері, які опікуватимуться дитиною, але не перевищуватиме 1800 євро».

Таким чином той, хто вирішив взяти декретну відпустку, отримуватиме значно більшу допомогу, ніж раніше, але впродовж коротшого часу. Невже цієї суми буде достатньо, щоб переконати майбутніх батьків? Та й чому громадяни багатої Німеччини зволікають з продовженням роду? Річ у тім, що на заваді сімейному щастю часто стає страх втратити роботу.

Як свідчить статистика федерального міністерства у справах сім’ї , першу дитину німецькі жінки народжують в 30 років. Чимало з них на цей час вже мають постійну роботу. Близько сорока відсотків жінок переконані, що їм не вдасться поєднати кар”єру з вихованням дітей. Такі побоювання небезпідставні, оскільки в Німеччині не вистачає дитячих садків та ясел. Більше того, певну роль тут відіграють і настрої в самому суспільстві. На жінку, яка віддає маленьку дитину в ясла, часто дивляться як на «мати-зозулю».

Аби зруйнувати такі упередження та розвіяти побоювання, влада, реформуючи систему виплати допомоги на виховання, сподівається залучити до виховання дітей також чоловіків. Говорить Рональд Пофалла:

«Якщо батько також погодиться перейняти виховання дітини, тобто – мати та батько по черзі сидітимуть вдома з дитиною, то сім‘я отримуватиме фінансову допомогу вже не рік, а впродовж ще двох додаткових місяців. Таким чином виникне стимул, щоб і чоловіки брали більшу участь у вихованні».

До речі, деякі чоловіки сприйняли таку пропозицію з ентузіазмом і вже з нетерпінням очікують нагоди випробувати себе у цій новій ролі:

«Я з радістю скористаюсь в майбутньому такою можливістю. Бути свідком розвитку малюка, проводити з ним увесь мій час – важливіше для мене від будь-якої роботи».

З такою думкою погоджуються 75 відсотків чоловіків, які за результатами опитувань громадської думки, проведених Інститутом соціальних досліджень „Емнід”, готові скоротити свій робочий час заради виховання дітей.

За програмою реформування виплат допомоги на виховання дітей стоїть федеральний міністр у справах сім‘ї та молоді, мати сімох дітей, Урзула фон дер Ляйен. Сорокасемирічна міністр раніше працювала лікарем, й поєднання професійних та сімейних обов‘язків розглядає, як саме собою зрозумілим:

«Допомога на виховання надасть батькам можливість присвятити себе вихованню дитини на першому році життя, не зазнаючи матеріальних утисків. Крім того, це сигнал того, що професія та виховання дітей крокують поруч».

Водночас не бракує й критиків запропонованого нововведення. Безробітні та отримувачі соціальної допомоги, наприклад, і надалі матимуть тільки своїх триста євро на місяць. Але отримуватимуть їх тепер лише один рік, а не два, як це було досі. Отож, скептики застерігають, що дітей народжуватимуть переважно заможні громадяни, якщо втілити в життя пропозиції фон дер Ляйен.

Варто зазначити, що ідея матеріальної допомоги на виховання не зовсім нова. Її також запровадили у скандинавських країнах, зокрема у Швеції. Там родини впродовж 16-ти місяців отримують 80 відсотків від заробітної платні. Таким чином, шведам вдалося не лише підняти народжуваність, але й знизити бідність сімей з дітьми. Але при цьому й система дитячих садків там значно ефективніша, ніж у Німеччині.