60 років після війни: берлінці продемонстрували, що таке демократія, яка вміє захищатися

Німецька преса, коментуючи 60-річчя закінчення Другої світової війни, пише про сприйняття цієї дати в Німеччині. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ зауважує:

Сьогодні існує широкий консенсус стосовно інтерпретації восьмого травня 1945-го року. Більшість німців свого часу сприймали цей день як день поразки, день приватного та державного краху. Водночас Німеччина та світ були звільнені від жахливого панування націонал-соціалізму, специфічно німецької ідеології. Чим довше тривав повоєнний період, тим потужнішим ставало розуміння того, що завдяки поразці вдалося здобути визволення, - наголошує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета ШТАУБІНҐЕР ТАҐБЛАТТ продовжує тему:

Восьме травня можна розглядати і як кінець, і як початок; це день глибокої провини та сорому, але також відвертих радощів у зв”язку з тим, що після досягнення найнижчої точки історичного розвитку розпочалася історія демократичного успіху та примирення між усіма сусідами. Таким чином нинішній ювілей випромінює сигнал натхнення: через 60 років після закінчення війни настав час, коли німецьке населення може сприймати цень день з усіма його протиріччями та труднощами і наповнювати його життям, - пише газета ШТАУБІНҐЕР ТАҐБЛАТТ.

Газета ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНҐ коментує промову федерального президента Горста Келера, який виступив на спільному урочистому засіданні Бундестаґу та Бундесрату:

Так само, як під час своїх візитів до Польщі та Ізраїлю, він і нині не залишив жодного сумніву в тому, що підсумкової риски бути не може. Водночас він з великою чутливістю і дуже виразно звернув увагу на долі тих, кому довелося мати справу з наслідками нацистського тиранії. Келер зумів зберегти пам”ять про всі жахи Голокосту і водночас нагадати про страждання німців, яких вони зазнали внаслідок депортацій, а також про страждання східноєвропейських народів вже після закінчення Другої світової війни, - зауважує газета ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНҐ.

Газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ дотримується такої думки:

З історичної точки зору неправильно, що після війни не говорили про стаждання німців, які вони власне самі на себе накликали. В історії мали місце і втрата східних територій, і депортації, і помста переможців. Однак все це було контаміновано паралельним замовчуванням та намаганням не помічати питання про вину та злочинців. Вихід з такої ситуації з”явився лише після того, коли молоде покоління продемонструвало волю розібратися в усьому, - вважає газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Газета ФРАНКФУРТЕР НОЙЕ ПРЕССЕ застерігає:

Федеральний президент правий: нам дозволено тужити також за німецькими жертвами війни. Але ми не повинні забувати, що поклало початок всім цим зіткненням, нічним бомбардування та депортаціям. Йдеться про ”хворого монстра, якого називають націонал-соціалізм”, - зазначає газета ФРАНКФУРТЕР НОЙЕ ПРЕССЕ.

Газета ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР пише про святкові заходи біля Бранденбурзьких воріт:

Правильним було рішення відзначити цей день як день демократії, із вдячністю дивлячись у минуле, з впевненістю та рішучістю мріючи про майбутнє. 60 років тому, мабуть, мало хто міг собі уявити, що через кілька десятиліть Німеччина перетвориться на поважного члена світової спільноти. Пам”ятаючи про всі деталі минулого і не підводячи підсумкової риски, ця країна має всі підстави для того, щоб сьогодні демонструвати почуття власної гідності, - переконана газета ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР.

Газета ЛЕЙПЦИҐЕР ЦАЙТУНҐ пише про блокування в Берліні демонстрації неонацистів:

Через 60 років після закінчення Другої світової війни десятки тисяч німців продемонстрували, що таке демократія, яка вміє захищатися. Йдеться не про закони, які ухвалюються в паніці, а про реальну фізичну присутність, якщо в цьому виникає потреба. Плануючи пройтись маршем бульваром ”Унтер ден Лінден”, неонацисти сподівалися порушити кордони відкритого супільства. Але вони не змогли вийти навіть за межі майдану ”Александерплац”. Поки федеральний президент Горст Келер, виступаючи в Бундестазі, прославляв свободу та демократію, неподалік на вулиці громадяни успішно боролися проти праворадикальної загрози, - констатує газета ЛЕЙПЦИҐЕР ЦАЙТУНҐ.

І на завершення – цитата з газети ГАЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ:

Вірогідно для того, щоб сколихнути громадянське суспільство, аби воно напружило всі свої демократичні сили та полишило непотрібну стриманість, необхідна була ця загроза з боку правих радикалів, які хотіли застовбити цей день за собою та своєю грубою ідеологією. Восьме травня не можна залишати неонацистам та їхнім ментальним паліям. Таким чином на кадрах, які облетіли весь світ, біля Бранденбурзьких воріт можна було побачити не бритоголових у десантних чоботях, а мирне супільство, - підсумовує газета ГАЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ.