60-років після війни: світ спільно дивиться в майбутнє

Теми сьогоднішнього огляду преси – 60-річчя закінчення Другої світової війни та результати виборів у Великобританії. У зв”язку з урочистостями в Москві з нагоди Дня Перемоги газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ пише:

Путін та Шредер представляють у понеділок у Москві обидва народи, які постраждали найбільше. Німецькі урядові лідери не можуть вимагати вибачення. Вибачати – це право колишніх переможців – американців, росіян, англійців та французів. Це їхній внесок у розвиток політичної цивілізації. Німці не плекали пам”ять про восьме травня 1945-го року. Зараз все змінюється. Вони також мають право згадувати про свої страждання наприкінці війни та в перші повоєнні роки. Змінити акценти в цей день не можна, навіть попри велику кількість німецьких жертв. 1945-го року Європу визволили не ”для” німців, а ”від” німців – від смертоносного насильства німецького націонал-соціалізму, - нагадує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета МЮНХНЕР МЕРКУР продовжує тему:

Для багатьох людей у Німеччині та в світі цей день став визначальним у їхньому житті. 60 років тому закінчився апокаліпсис з мільйонами загиблих та жахливими стражданнями. Упродовж от уже 60 років ведеться суперечка навколо питання, чи це можна називати визволенням. Для багатьох, хто сьогодні згадує 8 травня 1945-го року, це справді було визволення. Для інших, однак, знову розпочалися вбивства, депортації та рабство. Доленосний вододіл між щастям та нещастям виник внаслідок розчерка пера, який розділив Європу на Схід та Захід. Той факт, що 60-річчя закінчення Другої світової війни святкують саме в Москві разом з Днем Перемоги, свідчить про спробу спільно дивитися в майбутнє, - коментує газета МЮНХНЕР МЕРКУР.

У газеті ВЕЛЬТ читаємо:

”Вперед через окопи” - таким було гасло тих часів, які залишили нам море загиблих та мало надій на примирення. Те, що після закінчення війни життя продовжувалося, що Німеччина знову знайшла своє місце в світовій спільноті, належить до чудес тих 60 років, на які ми зараз озираємося. Й те, що Німеччина та її канцлер беруть участь у святкових урочистостях у Москві, в столиці країни, де ми залишили найглибші сліди спустошення, є вражаючим підтвердженням цього примирення, - вважає газета ВЕЛЬТ.

Схожої думки дотримується й газета РЕЙНПФАЛЬЦ:

Те, що після капітуляції Німеччини знову запанували мир та свобода, демократія та добробут, відбулося німецьке та європейське об”єднання, походить на справжнє диво. Все це трапилося завдяки зусиллям з боку колишніх ворогів... І через 60 років після закінчення війни 8 травня залишатиметься днем скорботи за загиблими в боях та жертвами расового переслідування. Це день, коли слід віддати також належне колишнім супротивникам за їхню готовність до примирення”, - наголошує газета РЕЙНПФАЛЬЦ.

Газета МАННГЕЙМЕР МОРҐЕН застерігає:

Але не можна допустити, щоб згадки про Другу світову війну та смертельні табори нацистів стерлися в пам”яті. Плекати пам”ять важливо хоча б тому, що історія не повинна повторитися. Спогади про жахи, повинні викликати біль, оскільки тоді легше буде розпізнати малих гітлерів, безправ”я та знущання над людською гідністю, - заувжаує газета МАННГЕЙМЕР МОРҐЕН.

І на завершення – кілька витягів з коментарів, присвячених виборам у Великобританії, на яких лейбористи дістали історичну перемогу, втретє зберігши за собою більшість у парламенті. Газета ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ пише:

Хоча багато хто звинувачує його в брехні, британці знову висловили довіру Тоні Блеру. Вони ухвалили прагматичне рішення на користь партії, яка впродовж минулих років допомогла їм забезпечити собі добробут. У той час, як у Німеччині безробіття сягнуло рекордних 12 з половиною відсотків, у Великобританії рівень безробіття впав до найнижчої за останні 30 років позначки – дві цілих сім десятих відсотка. За темпами економічного зростання Великобританія втричі випереджає Німеччину. З такими результатами й канцлер Німеччини Ґергард Шредер міг би брехати все що завгодно, виправдовуючи війну в Іраку, і не боятися при цьому наступних виборів, - зазначає газета ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Однак зовсім без синців вийти з виборів Тоні Блеру так і не вдалося. Газета ТАҐЕСЦАЙТУНҐ аналізує:

Такого результату, який ми маємо нині, раніше парламенту не вистачило б ані для схвалення війни в Іраку, ані для запровадження платного навчання. Ліве крило лейбористів вже розмірковує над тим, як сформувати неформальну фракцію, за допомогою якої можна було б блокувати те чи інше рішення, - пише газета ТАҐЕСЦАЙТУНҐ.